Начало формы

Особливості обчислення страхового стажу

за періоди роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV встановлено, що періоди роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Питання обчислення стажу роботи на Крайній Півночі було врегульовано пунктом 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР «Об утверждении Положения о порядке назначения и выплаты государственных пенсий» від 3 серпня 1972 р. № 590, відповідно до:

• Указу Президії Верховної Ради СРСР «О льготах для лиц, работающих в районах Крайнего Севера» від 1 серпня 1945 року (далі – Указ від 1 серпня 1945 року);

• постанови РНК СРСР від 18 листопада 1945 р. № 2927 (далі – Постанова № 2927);

• постанови РНК СРСР «Об улучшении бытовых условий и расширении льгот для работников Дальстроя НКВД СССР» від 29 жовтня 1945 р. № 2777 (далі – Постанова № 2777);

• постанови РНК СРСР «Об улучшении бытовых условий и расширении льгот для работающих в Печерском угольном бассейне и Ухтинском комбинате НКВД СССР» від 30 грудня 1945 р. № 3219 (далі – Постанова № 3219);

• Указу Президії Верховної Ради СРСР «Об упорядочении льгот для лиц, работающих в районах Крайнего Севера и в местностях, приравненных к районам Крайнего Севера» від 10 лютого 1960 року (далі – Указ від 10 лютого 1960 року);

• Указу Президії Верховної Ради СРСР «О расширении льгот для лиц, работающих в районах Крайнего Севера и в местностях, приравненных к районам Крайнего Севера» від 26 вересня 1967 р. № 1908-VII;

• постанови Держкомпраці і Президії ВЦРПС «Об утверждении Инструкции о порядке предоставления льгот лицам, работающим в районах Крайнего Севера и в местностях, приравненных к районам Крайнего Севера» від 16 грудня 1967 р. № 530/П-28 (далі – Інструкція № 530);

• постанови Ради Міністрів СРСР «О внесении изменений и дополнений в Перечень районов Крайнего Севера и местностей, приравненных к районам Крайнего Севера, утвержденной постановлением Совета Министров СССР от 10 ноября 1967 г. № 1029» від 3 січня 1983 р. № 12 (далі – Постанова № 12).

Цими законодавчими актами було встановлено, що робота на Крайній Півночі і в віддалених місцевостях, прирівняних до неї, за період з 1 серпня 1945 року до 1 березня 1960 року, а також робота на підприємстві, в установі, організації (далі – підприємство), на працівників яких були поширені пільги, встановлені для тих, хто працює на Крайній Півночі та в віддалених місцевостях, прирівняних до них, за період з дня поширення цих пільг зараховується до стажу в подвійному розмірі, якщо працівник мав право на пільги, встановлені для тих, хто працює в цих районах.

Якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, робота в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до них, обчислюється (п. 43 Інструкції № 530) в такому порядку:

• у разі призначення пенсій за віком та по інвалідності за період роботи з 1 березня 1960 року один рік роботи зараховується за рік і шість місяців особам, що вказані в пунктах 2, 3 і 4 Інструкції № 530;

• за період з 1 серпня 1945 року до 1 березня 1960 року один рік зараховується за два роки роботи, якщо працівник мав право на пільги згідно з Указом від 1 серпня 1945 року, Постановою № 2927 чи відповідно до інших рішень Уряду СРСР;

• у разі призначення пенсій за вислугу років за період роботи з 1 березня 1960 року один рік зараховувався за один рік роботи;

• за період з 1 серпня 1945 року до 1 березня 1960 року один рік зараховувався за два роки, якщо працівник мав право на пільги згідно з Указом від 1 серпня 1945 року і Постановою № 2927.

Періоди роботи на Крайній Півночі і в місцевостях, прирівняних до неї, до 1 серпня 1945 року в разі призначення пенсій за віком, по інвалідності, за вислугу років, а також по втраті годувальника зараховувалися до загального трудового стажу в одинарному розмірі.

Пільгове обчислення стажу роботи (один рік за два), що було встановлено Указом від 1 серпня 1945 року, поширювалося на працівників, котрі уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі і в віддалених місцевостях, прирівняних до неї, на термін не менше трьох років (статті 7, 10), а також на осіб, які були направлені на основні полярні станції Головного північного морського шляху, котрі уклали письмові договори на термін не менше двох років.

Згідно з Постановами № 2777 та № 3219 вказаним працівникам пільги щодо обчислення стажу надавалось незалежно від наявності трудового договору.

Пільги у разі обчислення стажу надавались працівникам, яких переводили, направляли чи запрошували на роботу в райони Крайньої Півночі і місцевості, прирівняні до них, із інших місцевостей країни у разі якщо ці працівники уклали трудові договори про роботу в цих районах на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану – на два роки.

Також пільги щодо обчислення стажу надавались особам, які прибули на Крайню Північ і в місцевості, прирівняні до неї, за власною ініціативою або в порядку громадського призову і уклали строкові трудові договори про роботу в цих районах.

Трудові договори, що укладалися на визначений термін (два, три чи п'ять років), по закінченні цього терміну переукладалися на такий самий термін чи продовжувались на термін не менше одного року.

Пільгове обчислення трудового стажу застосовувалося у разі обчислення загального та спеціального стажу роботи.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР «О внесении изменений и дополнений в Перечень районов Крайнего Севера и местностей, приравненных к районам Крайнего Севера, утвержденный постановлением Совета Министров СССР от 10 ноября 1967 г. № 1029» від 3 січня 1983 р. № 12 (Додаток. Подано мовою оригіналу).

Зміни, що внесені в цей Перелік Урядом Російської Федерації після 1 січня 1991 року, в разі обчислення стажу роботи за періоди роботи на Крайній Півночі та місцевостей, прирівняних до них, у разі призначення пенсій на території України до уваги не беруться.

Періоди роботи на архіпелазі Шпіцберген, відповідно до постанови Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань «Об утверждении Типового договора о работе на предприятиях и в организациях Арктического производственного объединения по добыче угля на архипелаге Шпицберген» від 13 жовтня 1981 р. № 286, під час обчислення трудового стажу, що давав право на призначення державних пенсій, кожний відпрацьований рік на архіпелазі Шпіцберген зараховується як два роки роботи на підставі трудового договору, який укладався на два роки. Період роботи в «Арктическом производственном объединении по добыче угля» обчислюється з дня підписання трудового договору по день звільнення.

Пільгове обчислення стажу роботи проводиться на підставі письмового трудового договору, в якому обумовлено термін дії договору та пільги, що надавалися працівнику, або на підставі інших документів, які визначають право на пільги працівників, що працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них. Трудові договори укладалися в письмовій формі в двох примірниках (причому один примірник видавався працівникові). У договорі, зокрема, вказувалися: дата і місце укладення договору; найменування сторін; строк дії договору; посада або робота, для виконання якої запрошується працівник; посадовий оклад чи тарифна ставка; пільги, які надаються працівнику, а також місце постійного проживання (п. 8 Інструкції від 16 грудня 1967 року). При цьому мало також значення місце попереднього проживання: пільги надавались особам за умови, що місце їхнього попереднього проживання до прийняття на роботу було на відстані від місця роботи не менше як 1000 км залізницею або 500 км іншими шляхами сполучення.

Пільги під час обчислення стажу роботи особам, прийнятим на місці, не надавалися, хоча були й винятки, зокрема:

• для осіб, направлених на роботу після закінчення вищих і спеціальних навчальних закладів, розташованих у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них районах, якщо ці особи прибули в навчальні заклади з інших місцевостей, що не належать до районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до них, а також для членів сімей працівників, які мають пільги з обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі і районах, прирівняних до них;

• для колишніх військовослужбовців, звільнених в запас або у відставку із Радянської Армії та які залишилися для роботи в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях. Відповідно до постанови Ради Міністрів «О зачете солдатам, матросам, сержантам, старшинам и военным строителям, уволеным в запас, времени действительной срочной военной службы в районах Крайнего Севера и в местностях, приравненных к районам Крайнего Севера, в стаж работы, дающей право на получение льгот, установленных за работу в этих районах и местностях» від 25 березня 1968 р. № 181 солдатам, матросам, сержантам, старшинам і військовим будівельникам, які проходили військову службу в зазначених районах і звільнилися з неї, починаючи з 1968 року, час їхньої дійсної служби (служби у військово-будівельних загонах) у зазначених районах зараховується до стажу в пільговому обчисленні, якщо їх не пізніше трьох місяців після звільнення з військової служби було прийнято на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до них.

Порядок визначення стажу військової служби в кратному обчисленні у віддалених місцевостях, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1990 р. № 1290, застосовується лише в разі обчислення вислуги років для призначення пенсій за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Слід пам'ятати, що пільгове обчислення стажу роботи працівникам у разі призначення пенсій до набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» застосовувалося до 31 грудня 1992 року. На підставі наданих пенсіонерами документів було проведено пільгове обчислення стажу роботи, який і враховувався під час проведення перерахунків пенсій з 1 січня 2004 року.

Особам, які досягли пенсійного віку після набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення», тобто з 1 січня 1992 року, в разі наявності стажу роботи на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, стаж обчислювався в одинарному розмірі (у зв'язку з тим, що з 1 січня 1992 року не застосовувалося пільгове обчислення стажу роботи).

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено пільгове обчислення стажу роботи, у зв'язку з чим особам, яким були призначені пенсії, починаючи з 1 січня 1992 року та особам, яким призначатимуть пенсії після 1 січня 2004 року, слід подати до органів Пенсійного фонду України письмові трудові договори (або інші документи) про роботу на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, що підтверджують поширення на них пільг щодо обчислення трудового стажу.

Крім того, слід зазначити, що обчислення розміру пенсії із заробітної плати з урахуванням районних коефіцієнтів проводиться за періоди роботи до 1 січня 1992 року, оскільки Законом СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» з 1 січня 1992 року було передбачено, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до них, обчислення заробітної плати, із якої призначаються пенсії, провадиться із виключенням цих сум.

Пенсійне забезпечення громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, здійснюється відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року.

Частиною першою статті 1 зазначеної Тимчасової Угоди встановлено, що громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання, на території обох держав мають право на пенсію за віком: чоловіки – після досягнення 55 років (загальний стаж роботи не менше 25 років), жінки – після досягнення 50 років (загальний стаж роботи не менше 20 років).

Приклад  

К. пропрацював у районах Крайньої Півночі 16 років (з 1 січня 1980 року по 1 січня 1996 року) за безстроковим трудовим договором, має загальний стаж роботи 30 років.  

Оскільки К. пропрацював у районах Крайньої Півночі 16 календарних років, то він має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на п'ять років.

Стаж роботи в районах Крайньої Півночі з 1 січня 1980 року по 1 січня 1991 року (11 років) обчислюється в полуторному розмірі, якщо особа має документи, які підтверджують право на пільги працівників, що працювали в районах Крайньої Півночі.

Отже, 11 х 1,5 = 16,5.

30 – 11 = 19.

19 + 16,5 = 35,5.

Таким чином, загальний страховий стаж становитиме 35 років і 6 місяців.

Обчислимо коефіцієнт страхового стажу (Кс) для призначення пенсії:

К_с = (С_м х В_с) : (100 % х 12 міс.),

де С_м – сума місяців страхового стажу, В_с – визначена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» величина оцінки страхового стажу (у відсотках) для осіб, які беруть участь тільки у солідарній системі, величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.

К_с = (35 х 12 + 6) : (100 % х 12) = 0,355.

УТВЕРЖДЕН
постановлением Совета Министров СССР
от 10 ноября 1967 г. № 1029
(в редакции постановления Совета Министров СССР
от 3 января 1983 г. № 12)

ПЕРЕЧЕНЬ
районов Крайнего Севера и местностей, приравненных к районам Крайнего Севера, на которые распространяется действие Указов Президиума Верховного Совета СССР от 10 февраля 1960 г. и от 26 сентября 1967 г. о льготах для лиц, работающих в этих районах и местностях

Районы Крайнего Севера
Все острова Северного Ледовитого океана и его морей, а также острова Берингова и Охотского морей
Мурманская область	– за исключением города Кандалакши с территорией, находящейся в административном подчинении Кандалакшского городского Совета народных депутатов
Архангельская область	– Ненецкий автономный округ и город Северодвинск с территорией, находящейся в административном подчинении Северодвинского городского Совета народных депутатов
Коми АССР	– города Воркута и Инта с территориями, находящимися в административном подчинении их городских Советов народных депутатов, и Усинский район, за исключением Усть-Лыжинского сельсовета
Тюменская область	– Ямало-Ненецкий автономный округ
Красноярский край	– Таймырский (Долгано-Ненецкий) и Эвенкийский автономные округа; города Игарка и Норильск с территориями, находящимися в административном подчинении их городских Советов народных депутатов; Северо-Енисейский и Туруханский районы
Иркутская область	– Катангский район
Якутская АССР
Магаданская область
Камчатская область
Хабаровский край	– Аяно-Майский и Охотский районы
Сахалинская область	– районы: Курильский, Ногликский, Охинский, Северо-Курильский и Южно-Курильский; город Оха
Местности, приравненные к районам Крайнего Севера
Мурманская область	– город Кандалакша с территорией, находящейся в административном подчинении Кандалакшского городского Совета народных депутатов
Архангельская область	– районы: Лешуконский, Мезенский и Пинежский
Коми АССР	– районы: Вуктыльский, Ижемский, Печорский, Сосногорский, Троицко-Печорский, Удорский и Усть-Цилемский; города Печора и Ухта с территорией, находящейся в административном подчинении Ухтинского городского Совета народных депутатов; Усть-Лыжинский сельсовет Усинского района
Тюменская область	– Ханты-Мансийский автономный округ
Томская область	– районы: Александровский, Бакчарский, Верхнекетский, Каргасокский, Колпашевский, Кривошеинский, Молчановский, Парабельский и Чаинский; города Колпашево и Стрежевой; территория Тегульдетского района
Красноярский край	– районы: Богучанский, Енисейский, Кежемский и Мотыгинский; города Енисейск и Лесосибирск с территорией, находящейся в административном подчинении Лесосибирского городского Совета народных депутатов
Иркутская область	– районы: Бодайбинский, Братский, Казачинско-Ленский, Киренский, Мамско-Чуйский, Нижнеилимский, Усть-Илимский и Усть-Кутский; города Бодайбо, Усть-Илимск, Усть-Кут и Братск с территорией, находящейся в административном подчинении Братского городского Совета народных депутатов
Бурятская АССР	– Баунтовский и Северо-Байкальский районы
Читинская область	– районы: Каларский, Тунгиро-Олекминский и Тунгокоченский
Амурская область	– районы: Зейский, Селемджинский и Тындинский; города Зея и Тында с территорией, находящейся в административном подчинении Тындинского городского Совета народных депутатов
Приморский край	– районы: Дальнегорский, Кавалеровский, Ольгинский и Тернейский; рабочий поселок Восток Красноармейского района с территорией, находящейся в административном подчинении Востокского поселкового Совета народных депутатов; Богуславецкий, Вострецовский, Дальнекутский, Измайлихинский, Мельничный, Рощинский и Таежненский сельсоветы Красноармейского района
Хабаровский край	– районы: Ванинский, Верхнебуреинский, Комсомольский, Николаевский, имени Полины Осипенко, Советско-Гаванский, Солнечный, Тугуро-Чумиканский и Ульчский; города Амурск, Комсомольск-на-Амуре, Николаевск-на-Амуре и Советская Гавань; рабочий поселок Эльбан Амурского района с территорией, находящейся в административном подчинении Эльбанского поселкового Совета народных депутатов; Вознесенский и Падалинский сельсоветы Амурского района
Сахалинская область	– все местности, за исключением местностей, перечисленных в перечне районов Крайнего Севера

(Перечень с изменениями и дополнениями, внесенными в соответствии
 с постановлениями Совета Министров СССР от 28 июня 1985 г. № 593, от 23 июня 1990 г. № 594.) 

Ірина Багнюк

Заступник начальника управління пенсійного реформування Пенсійного фонду України

«Справочник кадровика», октябрь 2005 г., № 10 (40), с. 79

Дата подготовки 02.10.2005
Журнал «Справочник кадровика»

Конец формы