Новости интернет-партнеров

0
Размер текста
01.02.2007

Якщо автомобіль потрапив у ДТП... (Крнсультації...)

Документи статті
 
• ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
• КЗпП – Кодекс законів про працю від 10.12.71 р.
• Закон про податок на прибуток – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
• Закон про ПДВ – Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
• Закон про автострахування – Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV.
• П(С)БО 7 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.
 
Витрати на ремонт автомобіля
 
У результаті ДТП автомобіль зазнає пошкоджень різної складності. Тому першочергове завдання суб'єкта підприємництва – відновити пошкоджений автомобіль.
Ремонт автомобіля може здійснюватися як власними силами, так і із залученням сторонньої організації.
Податок на прибуток. По-перше, на вартість пошкодженого в результаті ДТП автомобіля не зменшується балансова вартість групи II основних фондів, до якої належить автомобіль (пп. 8.4.8 Закону про податок на прибуток).
По-друге, пошкодження автомобіля внаслідок ДТП і проведення робіт, пов'язаних з його відновленням, не потребують його виведення з експлуатації (абзац четвертий пп. 8.7.1 Закону про податок на прибуток). І навіть якщо автомобіль виведено з експлуатації, балансова вартість групи II не зміниться (пп. 8.4.6 Закону про податок на прибуток). Введення автомобіля в експлуатацію після ремонту збільшує балансову вартість групи лише на вартість цього ремонту.
Таким чином, на «постраждалий» у ДТП автомобіль продовжує нараховуватися амортизація, у тому числі й за час ремонту автомобіля.
Витрати на ремонт автомобіля відносяться на валові витрати (у межах «10 %» ліміту1) і на збільшення вартості групи 2 основних фондів (у сумі, що перевищує «10 %» ліміт).
(1 Пп. 8.7.1 Закону про податок на прибуток. Докладніше про податковий облік витрат на ремонт див. у статті «Ремонт і поліпшення основних фондів» // «БТ», 2006, № 45.) 

Якщо ремонт проводили власними силами, для певних груп витрат існують особливості обліку:
– матеріали і запчастини. Якщо вони свого часу придбавалися для виробничих потреб (включені до валових витрат у момент придбання), потрібно простежити, щоб такі витрати двічі не потрапили до валових витрат: як убуток запасів за п. 5.9 і у складі витрат на ремонт;
– заробітна плата ремонтників. Включається до валових витрат у повній сумі (пп. 5.6.1 Закону про податок на прибуток) незалежно від того, чи вся вартість ремонту потрапить до валових витрат у складі «ремонтного» ліміту, чи її частина підлягатиме амортизації;
– відрахування на соціальні заходи, що нараховуються на фонд оплати праці. Включаються до валових витрат у повній сумі, за аналогією з витратами на оплату праці.
ПДВ. Сума ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням запасних частин, комплектуючих для ремонту автомобіля чи оплатою послуг організації (автомайстерні), яка здійснила ремонт, за наявності податкової накладної включається до податкового кредиту (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ).
Ремонт орендованого автомобіля. Часто запитують, чи справедливі зазначені вище податкові наслідки для орендованого автомобіля, що потрапив у ДТП, якщо витрати на ремонт не відшкодовуються? По суті, це питання зводиться до правомірності ремонту орендованого автомобіля орендарем.
Як ми не раз писали, такі питання має бути застережено в договорі оренди2. Законодавство передбачає, що за умовами договору оренди орендар зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані (ст. 801 ЦКУ). До того ж договором може бути передбачено, що орендодавець повинен повернути його у справному стані. При цьому договір оренди має бути оформлено з урахуванням вимог законодавства. Наприклад, якщо орендодавець – громадянин, договір необхідно засвідчити нотаріально.
(2 Див. «Оренда автомобіля: нагальні питання» («БТ», 2006, № 46).) 

Отже, якщо ремонт автомобіля покладено на орендаря, а договір оренди оформлено правильно, то навіть якщо винна сторона нічого не відшкодує, орендар має право на валові витрати (у межах ремонтного ліміту) і на збільшення балансової вартості основних фондів групи 2 (при перевищенні ремонтного ліміту)3.
(3 Якщо ж на балансі підприємства немає групи 2 основних фондів, то її потрібно створити.) 

Бухгалтерський облік. Якщо ремонт автомобіля після аварії спрямовано на відновлення його первісних характеристик, витрати на такий ремонт відносяться до витрат звітного періоду (п. 15 П(С)БО 7). Такі витрати можна відобразити на субрахунку 949 – як інші витрати операційної діяльності, на субрахунку 977 – як інші витрати звичайної діяльності або на субрахунку 993 – як інші надзвичайні витрати.
Якщо ж після аварії автомобіль не просто ремонтується, а реконструюється, модернізується, витрати на таке поліпшення збільшують первісну вартість автомобіля. Такі витрати накопичуються на субрахунку 152 – як витрати на придбання та виготовлення основних засобів.
Зауважте, що на період ремонту автомобіля нарахування бухгалтерської амортизації не призупиняється. Але на період реконструкції, модернізації, дообладнання чи консервації нарахування амортизації призупиняється (п. 23 П(С)БО 7).
Приклад 1
Автомобіль, експлуатований підприємством, пошкоджено в результаті аварії. Його ремонт проведено за рахунок власних коштів. Вартість ремонту склала 4800 грн. (у тому числі ПДВ – 800 грн.). Витрати на ремонт не компенсовано.
На 01.01.2007 р. ремонтний ліміт склав 2200 грн. Припустимо, що у I кварталі 2007 року інших ремонтів не здійснювалося, тому сума витрат на ремонт автомобіля в межах ліміту включається до валових витрат за І квартал 2007 року. Решта 1800 грн. (4000 грн. – 2200 грн.) відноситься на збільшення балансової вартості групи 2 основних фондів. 

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються таким чином (табл. 1).
 
Таблиця 1
 

з/п
 
Зміст операції 
Бухгалтерський облік 
Сума,
грн.
 
Податковий облік 
дебет 
кредит 
ВД 
ВВ 
БВ гр. 2 
Проведено післяаварійний ремонт автомобіля 
949 (977, 993) 
201, 207, 685 
4000 
– 
2200 
1800 
Відображено податковий кредит з ПДВ (підтверджено податковою накладною) 
641/ПДВ 
685 
800 
– 
– 
– 

Однак на практиці часто вартість витрат на ремонт відшкодовує винуватець ДТП або страхова організація, якщо автомобіль застраховано. А щоб убезпечити себе від незапланованих витрат, пов'язаних із ДТП, можна укласти ще й договір добровільного майнового страхування автомобіля. При цьому зверніть увагу, що витрати на ремонт ніяк не пов'язані з подальшими компенсаціями шкоди, завданої внаслідок аварії. Витрати на ремонт обліковуються згідно з п. 8.7 Закону про податок на прибуток, а їх сума може відрізнятися від суми оціненого збитку.
Відшкодування збитку, якщо автомобіль не застраховано
Податок на прибуток. При отриманні суми відшкодування від винної особи – іншого суб'єкта господарювання чи водія (за рішенням суду або внаслідок направлення претензії) в одержувача коштів виникають запитання: чи потрібно отриману суму включати до валового доходу і які дії ще потрібно здійснити? Із цим і розберемося.
В обліку податку на прибуток відшкодування завданого в результаті ДТП збитку стосовно незастрахованого автомобіля може відображатися на підставі таких норм:
– пп. 4.2.3 Закону про податок на прибуток – щодо нарахування валового доходу;
– пп. 8.4.9 «б» Закону про податок на прибуток – щодо зменшення балансової вартості групи 2 основних фондів.
Застосування пп. 4.2.3. За загальним правилом не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, отримані за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій як компенсація понесених прямих витрат чи збитків (пп. 4.2.3 Закону про податок на прибуток). Ця норма застосовується, якщо такі витрати чи збитки не віднесено до складу валових витрат і не відшкодовано за рахунок страхових резервів.
Отже, отримане відшкодування збитку, пов'язаного з аварією, не включається до валового доходу, якщо раніше не було відображено валові витрати. Причому йдеться не про валові витрати на ремонт (у межах ремонтного ліміту) – вони цієї норми не стосуються, а про витрати на суму збитку (підстави для включення їх до валових витрат немає).
Зупинимося на окремих нюансах застосування пп. 4.2.3 Закону про податок на прибуток.
Нюанс перший. За наявності рішення суду користуватися зазначеною нормою можна безперешкодно. А якщо рішення немає, як підтвердити, що одержувач коштів мав претензію до платника коштів?
Процедуру захисту своїх господарських прав та інтересів описано в ГПКУ. Перший етап вирішення спору між сторонами – направлення потерпілою стороною претензії винній стороні. Претензія надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розпис (ч. 5 ст. 6 ГПКУ). Рекомендуємо дотримуватися послідовності дій: направлення претензії – отримання відшкодування: це позбавить необхідності доводити природу таких надходжень. Так бажано діяти і в разі, коли винна особа – працівник підприємства.
Нюанс другий. Трапляється, що потерпілій стороні, крім відшкодування реальних збитків4, виплачують ще й упущену вигоду5.
(4 Втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа здійснила або має здійснити для відновлення свого порушеного права.
5 Доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.) 

Вважаємо, що відшкодування упущеної вигоди має включаться до валового доходу, оскільки не відповідає умові невключення за пп. 4.2.3 – не є компенсацією прямих витрат чи збитків.
Тому якщо сума компенсації, що надійшла від винуватця, містить у собі й упущену вигоду, то остання включається до валового доходу потерпілої сторони. Щоб не упустити цей момент, слід уважно вивчити претензію та/або рішення суду і правильно відобразити надходження компенсації в податковому обліку.
Застосування пп. 8.4.9 «б». Якщо винна особа компенсує втрати, пов'язані з руйнуванням6 автомобіля, потерпіла сторона в періоді отримання компенсації зменшує балансову вартість групи на суму компенсації (пп. 8.4.9 «б» Закону про податок на прибуток).
(6 Під руйнуванням автомобіля ми розуміємо будь-які види пошкоджень, пов'язані з ДТП. Деякі фахівці пропонують і вужче трактування – пошкодження вузлів автомобіля, які відновленню не підлягають, що не зовсім зручно, оскільки передбачає розподіл витрат на заміну та відновлення.) 

Як зазначено вище, збиток, завданий автомобілю, продовжує амортизуватися у вартості автомобіля. Якщо ж збиток відшкодовано, то його амортизація вже неправомірна. Тому Закон про податок на прибуток і приписує зменшити вартість групи 2 на суму отриманого відшкодування. По суті, ця норма аналогічна за наслідками продажу основних фондів групи 2 – у цьому випадку «продається» збиток. Вважаємо, що балансову вартість потрібно зменшувати лише на суму прямого збитку, без урахування морального.
Виникає запитання: якій нормі віддати перевагу? На наш погляд, зазначені вище норми не суперечать одна одній, а навпаки, доповнюють одна одну. При цьому варіант один: сума збитку не включається до валових витрат, оскільки це не передбачено Законом про податок на прибуток, сума компенсації збитку не включається до валового доходу, але зменшує вартість групи 2 основних фондів.
Другий варіант – коли суму прямих витрат чи збитків від ДТП включено до валових витрат, неможливий, оскільки для цього немає підстав. Ще раз зауважимо, що не варто плутати суму прямого збитку з витратами на ремонт автомобіля, які в сумі можуть відрізнятися між собою.
ПДВ. Податковий кредит, відображений при купівлі автомобіля, у результаті ДТП потерпілій стороні коригувати не потрібно, оскільки таких норм Закон про ПДВ не містить.
А винна особа на суму виплачуваної компенсації ПДВ нараховувати не повинна. У такій операції відсутній об'єкт обкладення ПДВ – операція з поставки товарів (послуг). Безумовно, між винною та потерпілою сторонами немає цивільно-правових договорів на пошкодження автомобіля. Така наша позиція.
Не зовсім зрозуміло, що працівники ДПАУ мали на увазі, стверджуючи, що до розміру компенсації, яка надійшла від винної особи, має включатися й сума ПДВ (консультація у «Віснику податкової служби України», 2005, № 16). Можемо припустити, що йшлося про порядок розрахунку розміру суми збитку, формула якого включає й ПДВ, а не про нарахування ПДВ на суму компенсації. Такий підхід є цілком справедливим. Говорити про нарахування ПДВ на суму компенсації неправомірно.
Єдиний податок. Сума компенсації, одержувана єдиноподатником, не є виручкою від реалізації, а отже, обкладатися єдиним податком не повинна. Таку позицію щодо сум отриманого страхового відшкодування займає Держпідприємництва (лист від 24.02.2003 р. № 3-221/1020).
Працівники податкових органів дотримуються іншої думки: одержана на розрахунковий рахунок суб'єкта малого підприємництва сума матеріальних збитків, відшкодована страховою компанією, обкладається єдиним податком на загальних підставах (консультація у «Віснику податкової служби України», 2006, № 14).
Вважаємо, що в цьому випадку з податківцями потрібно дискутувати, а як це робити, ми не раз писали (наприклад, див. «Гранична виручка єдиноподатника та посередницькі договори» // «БТ», 2006, № 37).
Бухгалтерський облік. Сума відшкодування збитку може відображатися у складі надзвичайних доходів (субрахунок 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій») або у складі доходів від операційної діяльності (субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності»).
Далі розглянемо деякі особливості відшкодування збитку страховиком та винним водієм.
Відшкодування збитку водієм
Це окремий випадок описаної вище ситуації, тому вважаємо, що не повинно бути відмінностей від наведеної вище схеми. Однак працівники податкових органів зазначають, що внесені винним водієм (страховиком) кошти потерпілій стороні у вигляді суми франшизи мають включатися до валового доходу за пп. 4.1.6 Закону про податок на прибуток як дохід з інших джерел (консультація у «Віснику податкової служби України», 2005, № 44). Узагалі позиція податківців – включати до валового доходу будь-які надходження у вигляді страхових відшкодувань. Ми ж розглядаємо такі кошти у контексті пп. 4.2.3 Закону про податок на прибуток.
Тепер зупинимося на деяких правових питаннях. Якщо автомобіль пошкоджено з вини водія – найманого працівника, то матеріальну відповідальність за заподіяний збиток може бути покладено на такого працівника. Однак для цього потрібно мати вагомі підстави і довести, що збитку було завдано протиправними діями чи бездіяльністю такого працівника (ст. 130, 138 КЗпП).
Вимога про відшкодування збитку водієм наявна і у ст. 37 Закону про автострахування. Так, у результаті ДТП потерпілій стороні винний водій (або його роботодавець) має в повному обсязі компенсувати суму франшизи (сума компенсації, від якої звільнено страховика за умовами договору, – не більше 2 % відповідальності страховика).
Підставою для застосування до працівника зазначених заходів є матеріали про ДТП, складені працівниками Державтоінспекції.
Для утримання із заробітної плати працівника суми витрат на ремонт автомобіля, якщо ця сума не перевищує розміру середнього місячного заробітку, видається відповідний наказ (розпорядження). Такий наказ має бути видано не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяного збитку і передано до виконання не раніше ніж через 7 днів із дня повідомлення про це працівника. В інших випадках отримати компенсацію збитків, заподіяних працівником, підприємство може, тільки звернувшись із позовною заявою до суду7 (ст. 136 КЗпП).
(7 Наприклад, якщо винуватець пошкодження автомобіля – не працівник підприємства чи інший суб'єкт господарювання.) 

Нагадаємо, що загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 % заробітної плати, а при відрахуванні за декількома виконавчими документами – 50 % заробітку (ст. 128 КЗпП). У разі незгоди працівника з утриманням збитку із зарплати або його розміром працівник може оскаржити дії адміністрації підприємства.
Працівник, який завдав збитків підприємству, може добровільно покрити їх повністю або частково. За згодою власника (керівника) підприємства як компенсацію працівник може передати рівноцінне майно або відновити пошкоджене (ст. 130 КЗпП).
У бухгалтерському обліку компенсація працівником збитків, заподіяних у результаті ДТП, відображається в тому ж порядку, що і сума страхового відшкодування, отриманого від страхової організації, тобто ця сума визнається доходом.
Приклад 2
Автомобіль, що експлуатується підприємством, пошкоджено внаслідок аварії. Вартість ремонту склала 6000 грн. (у тому числі ПДВ – 1000 грн.). Винним в аварії визнано водія – працівника підприємства. До валових витрат вартість ремонту не включалася, а була повністю віднесена на збільшення балансової вартості групи 2 основних фондів. 

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються таким чином (табл. 2).
 
Таблиця 2

з/п
 
Зміст операції 
Бухгалтерський облік 
Сума,
грн.
 
Податковий облік 
дебет 
кредит 
ВД 
ВВ 
БВ гр. 2 
1 
2 
3 
4 
5 
6 
7 
8 
Проведено післяаварійний ремонт автомобіля 
949 (993) 
201, 207, 685 
5000 
– 
– 
5000 
Відображено податковий кредит з ПДВ (підтверджений податковою накладною) 
641/ПДВ 
685 
1000 
– 
– 
– 
Відображено у складі доходів суму відшкодування, що підлягає отриманню від працівника (за його заявою) 
375 
719 (751) 
4500 
– 
– 
– 
Нараховано заробітну плату працівнику 
93 
661 
1500 
– 
1500 
– 
Утримано із заробітної плати: 
 
 
 
 
 
 
– внесок до Пенсійного фонду 
661 
651 
30 
– 
– 
– 
– внесок до Фонду з тимчасової непрацездатності 
661 
652 
15 
– 
– 
– 
– внесок до Фонду безробіття 
661 
653 
7,50 
– 
– 
– 
– податок з доходів ((1500 – 30 – 15 – 7,50) х 15 % : 100 %) 
661 
641/ПДФО 
217,13 
– 
– 
– 
Утримано частину суми витрат на ремонт автомобіля
((1500 – 30 – 15 – 7,50 – 217,13) х 20 %)* 
661 
375 
246,07 
– 
– 
-246,07** 
Виплачено з каси заробітну плату працівнику 
661 
301 
984,30 
– 
– 
– 
* Утримання із зарплати здійснюватимуться щомісяця до повного погашення суми збитку.
** Балансова вартість зменшуватиметься на суму компенсації поступово в міру утримання із зарплати. 

Працівник може погасити вартість збитку і одноразово – унісши відповідну суму в повному обсязі до каси чи безпосередньо на поточний рахунок підприємства. У цьому випадку балансова вартість групи 2 основних фондів зменшиться на суму компенсації один раз, що істотно полегшить роботу бухгалтера.
Відшкодування збитку, якщо автомобіль застраховано
Нагадаємо, що страховик – це установа, в якій автомобіль застраховано і яка при настанні страхового випадку відшкодовує потерпілій стороні збиток, завданий її майну. На сьогодні в Україні запроваджено обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників автомобілів (але не всі ще виконали цю вимогу) і є можливість добровільно застрахувати автомобіль. І якщо умови добровільного страхування застерігаються договором, то щодо обов'язкового страхування окремі умови передбачено в Законі про автострахування.
Особа, яка бажає отримати страхове відшкодування, має звернутися до страховика з відповідною заявою, до якої додати довідки про дорожньо-транспортну пригоду і засвідчені довідки про непрацездатність. Після розгляду такого звернення страховик, у разі визнання страхового випадку, складає страховий акт. Далі проводиться експертиза, яка дозволяє встановити розмір матеріального збитку, на підставі якого визначається розмір страхових виплат.
Страхова організація відшкодовує потерпілій стороні – юридичній особі виключно збиток, завданий автомобілю (пп. 22.2 Закону про автострахування). Моральний збиток страховик може відшкодувати в сумі не більше 2550 грн. (пп. 22.3 Закону про автострахування). Якщо розмір морального збитку, установленого судом, більший, решту компенсує винна сторона. Як зазначено вище, на нашу думку, компенсацію морального збитку потрібно включити до валового доходу.
Тепер розберемося з оподаткуванням компенсації страховиком прямого збитку, завданого автомобілю. Зауважимо, що в цьому випадку пп. 4.2.3 Закону про податок на прибуток, який захищає нас від валового доходу на суму компенсації, не працює. Нагадаємо, що пп. 4.2.3 застосовується до компенсації, одержуваної за рішенням суду або за претензією, а в цьому випадку виходить страхове відшкодування. Отже, виникає необхідність відобразити валовий дохід на суму одержуваної компенсації. Саме так і вважають податківці.
Але чому остаточні податкові наслідки при отриманні компенсації збитку щодо незастрахованого автомобіля (від винуватця) і щодо застрахованого автомобіля (від страховика) мають відрізняться? Вважаємо, що підстав для цього немає.
Тому саме час пригадати про спеціальну страхову норму абзацу другого підпункту 5.4.6 Закону про податок на прибуток. Там зазначено: якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування, то застраховані збитки відносяться до валових витрат підприємства в період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів у період їх отримання. Отже, Закон про податок на прибуток дозволяє застраховані збитки (шкоду, відображену у страховому акті та висновку експертизи) віднести на валові витрати, а його компенсацію – на валовий дохід.
Зауважимо, що працівники податкових органів бачать це зовсім інакше. Вони не визнають у цьому випадку пп. 5.4.6, а керуються тільки пп. 8.4.9 «б». Тому податківці пропонують відображати валовий дохід на суму отриманого страхового відшкодування без включення суми застрахованого збитку до валових витрат (консультація у «Віснику податкової служби України», 2005, № 48). Найімовірніше, обережні платники підуть саме таким шляхом.
Але ми вважаємо, що вимоги податківців є неправомірними. Немає жодних підстав ігнорувати пп. 5.4.6 і протиставляти йому пп. 8.4.9 «б». Ці норми зовсім не суперечать одна одній, а доповнюють одна одну.
Якщо ж когось бентежить, що спочатку потрібно відобразити великі валові витрати (за страховим актом і висновком експертизи), то можна й «помилитися» – не показувати валові витрати. Їх потім можна відобразити в періоді отримання компенсації від страховика одночасно з нарахуванням валового доходу.
І, звичайно ж, у періоді отримання компенсації потрібно зменшити балансову вартість групи 2 на суму компенсації (пп. 8.4.9 «б» Закону про податок на прибуток).
 
Приклад 3.
Автомобіль, експлуатований підприємством, пошкоджено внаслідок аварії. Вартість ремонту склала 6000 грн. (у тому числі ПДВ – 1000 грн.). Від страховика отримано відшкодування матеріальної шкоди – 4000 грн. До валових витрат вартість ремонту не включалася, а була повністю віднесена на збільшення балансової вартості групи 2 основних фондів. 

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються таким чином (табл. 3). На закінчення узагальнимо податкові наслідки в ситуації, коли пошкоджений унаслідок аварії автомобіль застраховано і не застраховано (табл. 4).
 
Таблиця 3

з/п
 
Зміст операції 
Бухгалтерський облік 
Сума,
грн.
 
Податковий облік 
дебет 
кредит 
ВД 
ВВ 
БВ гр. 2 
Проведено післяаварійний ремонт автомобіля 
949 (993) 
201, 207, 685 
5000 
– 
– 
5000 
Відображено податковий кредит з ПДВ (підтверджений податковою накладною) 
641/ПДВ 
685 
1000 
– 
– 
– 
Відображено у складі доходів суму страхового відшкодування, що підлягає отриманню від страховика (зазначену у страховому акті) 
375 
719 (751) 
4000 
– 
4000 
– 
Отримано страхове відшкодування від страховика 
311 
375 
4000 
4000 
– 
-4000 

Таблиця 4
Ситуація 
Автомобіль 
не застраховано  
застраховано 
Отримано збиток 
ВВ немає 
ВВ на суму застрахованої шкоди 
Проведено ремонт 
ВВ у межах ремонтного ліміту, БВ на залишок 
Відшкодовано збиток 
ВД немає, БВ 
ВД на суму отриманої компенсації, БВ 

На цьому завершуємо аналіз податкових та бухгалтерських наслідків ДТП. Бажаємо, щоб ваші автомобілі якомога рідше потрапляли в такі події. А якщо є запитання, пишіть, ми розберемо їх на сторінках нашої газети.
 
Олег Чефранов 
Економіст-аналітик газети
«Бухгалтерський тиждень»

«Бухгалтерський тиждень», 8 січня 2007 р., № 1–2 (261–262), с. 37 (www.factor.ua) 
Дата підготовки 08.01.2007 
Газета «Бухгалтерський тиждень»
 
Новости интернет-партнеров
Опубликовать

КОММЕНТАРИИ (0)


Обзор DEDALINFO