Новости ДедалИнфо

0
Размер текста
25.04.2012

Аграрне страхування в Україні

На вопросы отвечают:

 

 

 

 руководитель департамента аграрного страхования брокерской компании «Дедал» Александр Прищепа;

 директор брокерской компании “Дедал” Ибрагим Габидулин.

 

1. Сучасний стан аграрного страхування в Україні?

Сьогодні можна сміливо стверджувати, що система аграрного страхування в Україні знаходиться на етапі розвитку. Ми проходимо всі ті етапи, які в свій час пройшли страховики таких країн як Канада, США, Іспанія, Польща. Не можливо побудувати якісну систему аграрного страхування за короткий проміжок часу, без достовірних статистичних даних, системного підходу до збору інформації, розробки страхових продуктів, підготовки висококваліфікованих спеціалістів, відновлення втраченої довіри, довготривалих партнерських відносин, професійного підходу до вирішення будь яких питань. У перелічених вище країнах цей етап уже пройдений, ми тільки на початку шляху. Учасники страхового ринку зрозуміли, що працювати з аграріями треба на взаємовигідних умовах, і страхування повинно враховувати інтереси обох сторін, а не тільки страховиків. Про те що ринок агрострахування в Україні розвивається, свідчить хоча б той факт, що з 2008 року, аграріям не виплачується компенсація при страхуванні посівів, однак, не дивлячись на це, в Україні щорічно страхується 5-7% посівних площ. Звичайно це дуже мало, але ринок працює, отже попит є, селяни розуміють необхідність страхування.

Що стосується популярності страхування серед аграріїв. На жаль ми не можемо сказати що ця послуга дуже популярна і користується попитом. Цифри 5-7% застрахованих посівних площ, свідчать самі про себе, тоді як в Канаді цей показник сягає 75-85%, а по деяких програмах і більше. Є декілька причин, які зумовлюють таку ситуацію, основні з них це низька культура агрострахування, відсутність довіри до агрострахування, не стабільність державної політики в питанні агрострахування, відсутність необхідних коштів у аграріїв.

2. Продукти страхування, якім віддається перевага в Україні.

На сьогоднішній день найбільшим попитом користується страхування озимих культур. Якщо точніше, то страхуються затрати які несе товаровиробник на вирощування озимих культур на період перезимівлі. Поки що це найпростіший і, мабуть, найдешевший вид страхування. Рідше страхується урожай на весь цикл вирощування (мультиризикове страхування), такі продукти є,вони досить якісні, але даний вид страхування коштує дорожче.

Що стосується страхування від поіменованих ризиків, то такий вид страхування найчастіше застосовується при страхуванні застави. Як правило, банк вимагає страхування застави, аграрій хоче зекономити кошти і страхує заставу (посіви, урожай) від пошкодження внаслідок дії граду, вогню, противоправних дій третіх осіб. Частіше таке страхування носить умовний характер, що тягне за собою поглиблення недовіри до страхових компаній. На жаль, можемо стверджувати, що, страхування посівів і поголів'я сільськогосподарських тварин що перебувають в заставі, частіше носить умовний характер і розцінюється аграріями як додаткове навантаження на кредит.
Що стосується сільськогосподарської техніки, то тут ситуація де що відрізняється. Як правило аграрії страхують також заставну техніку, але це не умовне страхування, оскільки більшість страховиків пропонують реальне страхове покриття ризиків КАСКО  на досить непоганих умовах, і виплачують відшкодування.

Звичайно цікавлять аграріїв і інші види страхування, зокрема фруктових насаджень, виноградників, овочевих культур, але таке страхування поки що не носить масового характеру.

3. Яку модель розвитку аграрного страхування можна вважати найефективнішою для України?

На мою думку, в Україні потрібно побудувати свою систему агрострахування, з урахуванням досвіду розвинених країн таких як Канада, США. Держава повинна приймати максимальну участь, всіляко допомагати аграріям у страхуванні. Ця допомога має бути у вигляді побудови чіткої, зрозумілої для всіх, взаємовигідної системи страхування аграрних ризиків, яка буде працювати постійно, з року в рік, а не від уряду до уряду. Наприклад в Канаді, не існує іншого ніж страхування механізму компенсації втрат аграріїв від несприятливих погодних умов. При цьому від агарарія вимагається мінімум документів, зусилль, йому потрібно просто бути учасником програми і виконувати певні умови, все решта справа страхової компанії. При цьому система дуже прозора, і захищає інтереси аграріїв. З іншого боку, держава висуває певні вимоги до учасників програми,(як до аграріїв так і до страховиків), або ти працюєш за правилами, або втрачаєш право бути учасником програми, а це вже прямі фінансові втрати. В Канаді система формувалась більше 60 років, постійно розвивалась, і ні разу не відмінялась. А тепер порівняйте з нашою стуацією. Звідси і недовіра до страхування з боку агаріїв!.

4. Які позитиви й недоліки присутні в ухваленому 9 лютого 2012 року Верховною Радою України та підписаного 5 березня 2012 року Президентом України – Законі України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою»?

Основний позитив прийнятого закону, це те що нарешті цей закон прийняли, і аграрне страхування нарешті регулюється окремим законом, буде виділено як окремий вид. Згідно закону будуть висунуті чіткі вимоги до страхових компаній, до спеціалістів, буде окрема ліцензія, і будуть чіткі і зрозумілі правила гри на ринку. Основним недоліком закону, на мою думку, є те, що він є “рамочним”, спеціалісти які приймали участь у його розробці пропонували більш чітко виписати всі норми, вимоги, методики, правила. Загальні формулювання в прийнятому законі дадуть змогу трактувати їх по різному, в той чи інший бік, і не завжди це буде в бік аграріїв. Я вважаю, якщо ми хочемо побудувати чітку прозору систему агрострахування, то в законі необхідно прописувати  чіткі зрозумілі формулювання, вимоги, правила, методики, адже на основі закону страхові компанії будуть писати правила страування, і договори страхування. На жаль прийнятий закон в тому вигляді в якому він є, не буде працювати і повноцінно захищати інтереси аграріїв. 

Добавляет Ибрагим Габидулин, директор брокерской компании “Дедал”

Здесь нужно учесть еще два аспекта:

Первый — это то, что аграрию придется оббивать пороги чиновников из АПК для получения компенсации затрат на страхование в размере 50%. Участники рынка предлагали реализовать это, как во всех цивилизованных странах, т.е. фермер оплачивает 50% страхового взноса, а государство остальные 50%.

Второй недостаток — в законе изменено положение, что страховщик сам определяет размер ущерба, а не как в развитых рынках. Во всем мире существуют независимые специалисты, так называемые аджастеры (Adjuster) и сюрвейеры (Surveyor), которые проводят предстраховые и контрольные осмотры в период вегетации растений, а также осмотры и оценку размера ущерба в случае наступления страхового события. Чем опасна такая позиция? Мы столкнулись с такой проблемой в автостраховании, когда по КАСКО и ОСАГО размер ущерба определялся собственными оценщиками, которые находятся в штате страховой компании. Что из этого получилось? А только то, что страховщики стали занижать размеры убытков, что привело к многочисленным жалобам страхователей. Поэтому на рынке размер ущерба должны определять независимые аджастеры и сюрвейеры. На рынке например, США и Канады имеются два вида аджастеров и сюрвейеров, независимый и публичный. Первых нанимает себе страховщик, второго — пострадавший клиент. Вот они, как адвокаты, приходят к какому-то компромиссному решению, удовлетворяющему обе стороны, и страховщика, и страхователя.

Наша компания «Дедал» урегулировала убытки на сумму свыше нескольких млн. грн, и нашим выводам доверяют, и страховщики, и аграрии. Например, в 2008 году мы урегулировали самый крупный убыток в агростраховании, размером 15,7 млн. грн, когда из-за засушливого лета погиб урожай сахарной свеклы одного из крупный агрохолдингов.

Надеемся, что в 30 подзаконных актах, которые необходимо будет разработать для имплементации этого закона, мы сможем откорректировать эти положения.

5. Які короткострокові перспективи аграрного страхування в Україні, Ви прогнозуєте?

На сьогоднішній день розвиток агрострахування в Україні можливий двома шляхами:

1) відповідні державні структури розробляють і втілюють в життя всі документи які необхідні для того щоб запрацював закон хвалений 9 лютого 2012 року Верховною Радою України та підписаного 5 березня 2012 року Президентом України – Законі України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», і виділяються кошти на компенсацію, але це необхідно зробити до осені 2012 року. В такому випадку і аграрії і страховики переконаються що даний вид діяльності дійсно цікавий для Держави;
2) Держава не виділяє кошти на компенсацію затрат на страхування, закон не працює, учасники ринку самостійно формують систему агрострахування, всі взаємовідносини регулює ринок, співвідношення попиту і пропозиції, ціни і якості.

 
Новости ДедалИнфо
Опубликовать

КОММЕНТАРИИ (0)


Обзор DEDALINFO