Почитаем прессу

Размер текста
02.11.2016
Фото shutterstock
Фото shutterstock

Паризька кліматична угода і мораторій на продаж земель: сполучення непоєднуваного

Відсутність ринку землі в Україні перестала бути локальною проблемою і незабаром стане міжнародною.

Цього тижня, 4 листопада, набере чинності Паризька кліматична угода – глобальний договір про запобігання зміні клімату, підписаний на сьогодні 191 державою. Серед країн-підписантів – і Україна, яка ратифікувала документ однією з перших.

Угода, підписана 22 квітня 2016 року у штаб-квартирі ООН, передбачає реалізацію масштабних заходів у всіх секторах економіки, зокрема і в аграрній сфері. Головною метою їхнього впровадження має стати утримання зростання середньої температури у світі в межах 2 градусів за Цельсієм до 2050 року і можливе зниження цього показника до 1,5 °С. У рамках цього завдання кожна країна-член угоди подає в секретаріат Конвенції свій певний національний внесок за принципом «загальної, але диференційованої відповідальності». Україна взяла зобов'язання обмежити 2030 року свої викиди парникових газів до 60% до рівня викидів 1990 року.

Якщо активно не задіювати сектори сільського господарства, утримати підвищення середньої світової температури в прийнятних межах неможливо. Наразі на АПК припадає понад 20% загального обсягу викидів у світі.

Парижское климатическое соглашение и мораторий на продажу земель: объединение несочетаемого

Сторони Паризької угоди зафіксували, що сільське господарство має бути центральним елементом глобальних зусиль з адаптації до зміни клімату. Причому ці заходи необхідно реалізовувати вже сьогодні, адже через зростання інтенсивності впливу зміни клімату завдання зі створення стійкості до нього тільки ускладнюватимуться.

Наслідки змін клімату в АПК ми відчуваємо вже зараз. Наприклад, згідно з дослідженням ФАО, з 1980 по 2008 роки зниження врожайності пшениці в усьому світі становило 5,5%, а кукурудзи – 3,8% порівняно з показниками, яких могло бути досягнуто в умовах стабільності клімату.

понад 20 % загального обсягу викидів у світі припадає на АПК

Тому заходи, спрямовані на його стабілізацію, матимуть прямий позитивний ефект для сільського господарства. Наприклад, використання жаростійких і азотофіксувальних сортів культур, безорне землеробство і комплексний підхід до підтримки родючості ґрунтів підвищать продуктивність праці, доходи фермерів і сприятимуть зниженню цін на продовольство.

В Україні цю роботу доведеться фактично починати з нуля – застосування фермерами вдосконалених агротехнічних прийомів, які враховують фактор адаптації до зміни клімату, в нашій країні дуже обмежене. Щоб змінити це, потрібно повністю перебудувати державну політику у сфері розвитку АПК і – особливо – сільських регіонів та знизити бар'єри, які стоять на шляху вдосконалення продовольчих і сільськогосподарських систем.

Одна з головних перешкод на шляху виконання Україною Паризької угоди – чинний в країні мораторій на продаж сільгоспземлі. Неможливість чітко зафіксувати своє право власності на оброблювану землю тільки закріплює практику застосування екологічно шкідливих методів виробництва.

Фактично в умовах мораторію неможливо дати стимул малим і середнім виробникам використовувати кліматично орієнтовані технології. І жоден кліматичний інвестор не зможе реалізувати довгострокові, інвестоємні проекти, маючи у своєму розпорядженні лише договір оренди на земельну ділянку, у країні, де нема ефективних банківських інструментів поводження з землею. Мораторій позбавляє виробників права використовувати своє майно як банківські гарантії при поданні кредитної заявки – як у внутрішній банківській системі, так і при спілкуванні з міжнародними фінансовими інститутами.

Неможливість чітко зафіксувати своє право власності на оброблювану землю тільки закріплює практику застосування екологічно шкідливих методів виробництва

Можливе введення ринку обігу прав оренди на землю не розв’яже цих проблем. Жодна фінансова організація не видасть кредит під заставу того, що щодня втрачає свою ціну.

Зважаючи на те, що приблизно 71% території України є землями сільськогосподарського призначення, глобальна ініціатива з адаптації АПК до зміни клімату для нас більш ніж актуальна. В Україні є великий потенціал мобілізувати різні джерела фінансування і сформувати політичні й інституційні умови, що сприяють адаптації до зміни клімату та обмеженню викидів парникових газів.

Питання запровадження ринку землі та реалізації ефективної кліматичної політики є мультисекторальними і більшою мірою перехресними. Треба зазначити також і їхній «каскадний» ефект. Кліматична політика впливає на ефективне ведення сільського господарства і розвиток сільських територій. Водночас земельні відносини і ринок земель мають широкий вплив на успішну реалізацію кліматичної політики. Якщо не буде зацікавленості знизу, не буде успіху зверху, і навпаки. І тандем розв’язання цих питань дасть змогу реалізувати дуже великий, але, на жаль, заморожений потенціал української економіки.

Ратифікація Україною Паризької угоди і продовження мораторію – ця два поняття, які суперечать один одному. Але через кілька днів після набрання чинності новим кліматичним договором настане час визначитися, чи йдемо ми з усім світом у прогресивному напрямку.

Денис Башлик, експерт в сфері міжнародних відносин, Госгеокадастр

Источник: Forbes.net.ua
Всё по теме: Земля
 

Обзор DEDALINFO