Почитаем прессу

0
Размер текста
20.12.2016

Стороннім вхід заборонений: чому колекторський ринок характеризує корупція і закритість

Як вивести його на цивілізований рівень.

Ринок колекторських послуг в Україні стрімко розвивається. Все більше банків приймають рішення не вступати в багаторічні перепалки з проблемними боржниками, вважаючи за краще передоручити цю справу колекторам. За логікою речей: є попит, має бути і пропозиція. І колекторських компаній повинно ставати більше. Фактично ж зайти на цей ринок не так просто. Він закритий для «чужаків».

У тому, що це ─ цікавий і прибутковий ринок, у Дмитра Головка, президента юркомпанії «Головко і партнери», немає ніяких сумнівів. Спеціально для Forbes юрист розповів про тонкощі і деякі нюанси колекторського бізнесу в Україні й за кордоном.

У колекторських компаній ─ навіть тих, які працюють за принципом legal collection, тобто цивілізовано, через суди ─ досить широкий набір інструментів для переконання недисциплінованого боржника. А оскільки вони або мають відсоток із кожної з таких угод, або отримують можливість самостійно розпоряджатися повернутими активами, це дійсно може стати досить прибутковим бізнесом.

І в США, і в Європі ринок колекторських послуг суворо регламентується. Людині варто лише поскаржитися на те, що на неї підвищив голос представник такої компанії чи погрожував, і це може мати для контори з вибивання боргів сумні наслідки. Аж до позбавлення ліцензії або судового переслідування

Так, принаймні, це працює в інших країнах. У Європі та США діяльність факторингових фірм регулюється низкою законів, де акцент робиться саме на користь боржника. В Америці подібних компаній багато, але їх співробітники виступають швидше в ролі радників, які допомагають боржнику вийти зі складної ситуації. Там колектори і боржники ─ це партнери, кожен з них зацікавлений у виплаті боргу. Перший ─ тому що це його прибуток, другий ─ тому що не хоче доводити справу до суду і знижувати свій кредитний рейтинг.

У Європі трохи інша система. У багатьох країнах ЄС колекторські агентства повинні будуть отримувати ліцензію і звітувати про свою діяльність в держорганах. Вони мають такий високий статус, що європейські чиновники часто залучають ці агентства, оголошуючи тендери на стягнення штрафів, заборгованостей по податках і т.д.

І в США, і в Європі ринок колекторських послуг строго регламентується. Людині варто лише поскаржитися на те, що на неї підвищив голос представник такої компанії, або, чого доброго, погрожував, і це може мати для контори з вибивання боргів сумні наслідки. Аж до позбавлення ліцензії чи судового переслідування. Такі суворі обмеження змушують колекторів вдаватися до різних хитрощів. Наприклад, в Іспанії колектори намагалися тиснути на совість боржників: переодягалися в ченців і мовчки ходили за ними цілими днями.

Що важливо: і в Європі, і в США цей ринок розвивається вільно і конкурентно: отримав ліцензію ─ і працюй на здоров'я. Тільки дотримуйся правил і обмеження. Ти маєш рівні права і можливості, і отримуєш найвигідніші замовлення тільки тоді, коли працюєш краще за всіх і робиш найвигідніші пропозиції на тендерах.

Як справи йдуть в Україні? Наш ринок колекторських послуг досить закритий. Для того щоб хоча б на нього зайти (не кажучи вже про те, щоб почати пристойно заробляти), потрібно мати гарні зв'язки. Припустимо, щоб створити факторингову компанію в Україні, необхідно отримати фінансову ліцензію в Держфінпослуг. Для цього треба відповідати ряду критеріїв і мати стартовий капітал. Причому чималий ─ на рівні кількох мільйонів гривень.

Але це тільки перший крок. Далі доведеться витратитися на офіс, транспорт, персонал. Середня зарплата співробітника колекторської компанії ─ 7-10 тисяч гривень. Плюс ─ щоденні витрати на підтримку життєздатності бізнесу.

Для того щоб з усім цим справлятися, та ще й отримувати прибуток, потрібні замовлення. І тут з'являється ще одна серйозна перешкода. Щоб отримати портфель проблемних кредитів ─ причому активних, а не «безнадійних», з якими можна працювати, ─ потрібно мати зв'язки в банках. Адже фінансові установи теж вважають за краще працювати зі своїми компаніями ─ парою-трійкою лідерів ринку, які не допускають на ринок новачків.

Український ринок колекторських послуг досить закритий. Для того щоб хоча б на нього зайти, потрібно мати гарні зв'язки, відповідати ряду критеріїв і мати стартовий капітал, причому чималий

Як показує практика, продати портфель банк може в кількох випадках. Або в банку знають, хто ви такий ─ ви себе зарекомендували, працювали з цим банком або просто в хороших відносинах з його власником. Або ж ви зробили найкращу пропозицію під час тендеру. Це, звичайно, в тому випадку, якщо тендер проходить прозоро. Але щоб виграти тендер, знову-таки, потрібні гроші ─ викупити кредитний портфель. Або ж бути «своїм». Адже навіть якщо кредитний портфель реалізується через Фонд гарантування вкладів фізосіб ─ у разі банкрутства банку ─ найчастіше ласі шматки продають одним і тим же компаніям. Які зайняли свою нішу, і роблять усе, щоб не пустити туди нікого зі сторонніх.

Але навіть з урахуванням такої закритості колекторських компаній на українському ринку має ставати більше. І їх робота буде істотно трансформуватися. Ми зобов'язані будемо піти тим же шляхом, що і європейські країни, США. Своє слово має сказати і Верховна Рада, якій слід законодавчо врегулювати діяльність колекторів, ввести чіткі правила гри на ринку, розмежувавши, що їм можна, а чого ─ не можна.

І тоді можна сподіватися, ми вийдемо на відкритий ринок колекторських послуг, коли здорова конкуренція буде змушувати співробітників таких компаній працювати прозоро і цивілізовано.

Дмитро Головко, президент юридичної компанії «Головко і партнери»

Источник: Forbes.net.ua
 
Почитаем прессу
Опубликовать

КОММЕНТАРИИ (0)


Обзор DEDALINFO