Ми хотіли б дізнатися Вашу думку з деяких питань, що стосуються розвитку агрострахування в Україні для публікації в наступних номерах тижневика. Просимо Вас надати відповіді на такі запитання:

Які  проблеми потребують вирішення в сегменті аграрного страхування в стратегічному плані та в короткотерміновій перспективі?

Для подальшого ефективного розвитку системи аграрного страхування необхідно вирішити такі основні питання:

• Формування єдиної (на основі даних державних органів) бази статистичної інформації про рівень урожайності сільськогосподарських культур, в розрізі господарств, районів, агро кліматичних зон.
• Розробити затвердити та прийняти до використання єдине науково-обгрунтоване положення про небезпечні агрометеорологічні  явища, де були б чітко виписані формулювання погодних явищ, сформульований механізм отримання необхідної довідкової інформації, залучення фахівців Гідрометцентру  до фіксації страхових випадків, з метою уникнення непорозумінь в процесі врегулювання збитків.
• Сформулювати на основі багаторічних даних Гідрометцентру  та зробити доступною для потенційних користувачів (андерайтерів, актуаріїв) статистичну інформацію про періодичність виникнення небезпечних погодних явищ по різним агро кліматичним зонам України.
• Створення єдиної бази даних про збитки які виникали з різних причин в регіонах України.
• Створити центр підготовки сертифікованих  спеціалістів в галузі страхування аграрних ризиків.
• Розробити та прийняти єдині методики предстрахових оглядів, моніторингу посівів, врегулювання збитків,  стандартний перелік типових документів необхідних для прийняття на страхування, підписання договорів страхування і врегулювання збитків.

2. Чи підтримуєте Ви бачення розвитку системи аграрного страхування в Україні, запропоноване Міжнародною фінансовою корпорацією? Які аспекти Ви хотіли б, щоб були враховані додатково? На що треба звернути особливу увагу?

Особливу  увагу в розвитку аграрного страхування  необхідно звернути на проведення роз’яснювальної роботи серед сільськогосподарських підприємств, підвищення культури страхувальників. Впровадження закордонного досвіду системи агро страхування, адаптація його до умов України.

Одной из идей, предлагаемых IFC, является создание страхового пула по агрострахованию, которая, на наш вигляд, не реальна, поскольку в этом случае в него попадут не самые сильные игроки на рынке. Пример существующего уже пула такого пула мы имеем на нашем рынке.

3. Які законодавчі документи мають бути покладені в основу системи аграрного страхування (закони, постанови, укази, програма розвитку тощо)? Які завдання мають бути вирішені шляхом ухвалення законодавчих  документів? Чи потрібний спеціальний Закон України про аграрне страхування в Україні? Чому?

Дополнительно ничего не нужно делать. Рынок сам  определиться. Сильные страховщики давно уже между собой конкурируют. Закон о поддержке агропроизводителя давно уже работает. Выделяют субсидии на компенсацию затрат на страхование. Нужна широкая разъяснительная работа среди агропроизводителей, подготовка аджастеров и сюрвейеров по агрострахованию. Фактически на рынке такой сюрвей могут профессионально провести только две компании. А их потребуется значительно больше. Украина может стать житницей продовольствия для многих стран мира (читайте подробно мой доклад на конференции по ВТО: выступление Габидулина И.А.: «Адаптация страхового рынка Украины к условиям ВТО».

Специального  закона не требуется. Даже с точки  зрения здравого смысла. Давайте тогда по каждому виду страхования делать отдельный закон. Почему развивается автострахование? Потому что автомобиль, купленный в кредит, является предметом залога. Когда банки будут давать агропроизводителям кредиты под залог будущего урожая, тогда потребуется комплексное страхование от всех рисков урожайности этой культуры. А вот для этого и потребуются статистические данные, о которых мы говорили выше: статистика по урожайности, погодным условиям  и пр. по каждому региону.

4. Яку роль має відігравати Агентство з управління аграрними ризиками? Якому державному органу воно має підпорядковуватися?

Агентство з управління аграрними  ризиками повинно відігравати роль координатора, розробляти типові документи, страхові продукти займатися стандартизацією страхових процесів. Виступати консультантом з питань пов’язаних з оформленням договорів страхування, отримання державних компенсацій, отримання різноманітної  довідкової інформації, займатися питаннями популяризації аграрного страхування.

Такое подразделение есть во многих странах, которое предназначено для координации всех участников рынка и консультационных функций. На наш взгляд, в условиях нашего очень коррумпированного государства (136-е место среди 180 государств), это будет очередной кормушкой какого-либо чиновника, имеющего собственную или аффилированную страховую компанию. Мы не можем объединить страховые компании в интересах координации совместных действий в области страхового мошенничиства, а замахиваемся на такойц сложный и дорогостоящий вид страхования, как агрострахование. Мне кажется, программы развития агрострахования в рамках IFC, напоминают мне в некоторой степени программы TASIC, которые порой надоедают, обосновывая создание каких-то центров обучения, чтобы потом какой-то еврочиновник мог съездить в командировки и контролировал ход выполнения рекомендаций. По-моему мы это проходили в советское время.

Если  такое подразделение  будет все же создано, то оно должно подчиняться  только регулятору или  быть саморегулируемой организацией, которое финансирует сам рынок. В рамках Миагрополитики уже рождались документы, касающиеся выбора страховика для агрострахования (читайте мое письмо, которое осталосьдо сих пор без ответа аж с февраля 2008 г.)

5. Чи  потрібний, на Вашу думку, єдиний сільськогосподарський страховий пул? Чому?

Єдиний  сільськогосподарський  пул на мою думку  не потрібний, оскільки це призводить до зниження конкуренції серед страхових компаній, експертних організацій. Також обмежує можливості отримання конкурентних умов перестрахування у західних перестрахових компаній.

Мы  уже имеем такой  пул. Кто там состоит? Создан он под одно лицо, под одну страховую компанию, под одного сюрвейера и одного перестраховщика. Спросите рукодителей пула сколько они собрали премий по агрострахованию за 2007-2008 г.г. Наша компания собрала 7.7 млн грн.,что составляет 6.5% всего украинского рынка агрострахования.

6. Яку роль має відігравати  держава в перестрахуванні  аграрних ризиків?

Никакой!!! Пусть  политики вначале разберутся между собой, а Верховная Рада не допускает такие ляпсусы, принимая законы, когда была вычеркнута из перестрахования рынок России, где размещались до 40% рисков страховых компаний Украины. Сельскохозяйственные риски пока размещаются, в основном, только в России. Мы остаемся при страховании озимых на 2008-2009 г.г. без покрытия российского рынка. Либо эта услуга будет более дорогой за счет дополнительных посреднических организаций, не имеющих такого драконовского закона, запрещающего перестраховывать риски в странах, не являющихся членами ВТО. И вы скажите, что здесь нет политики ныне правящей коалиции?

7. Яку роль у системі субсидованого агрострахування мають відігравати страхові компанії?

Страхові компанії повинні розробляти страхові продукти, просувати їх на ринок, рекламувати продукти, оперативно оформляти договори страхування, реагувати на сигнали про виникнення страхових випадків, забезпечувати своєчасну виплату страхового відшкодування.

8. Яку роль у системі субсидованого агрострахування мають відігравати сільгосптоваровиробники? Яким чином має враховуватися їхня думка при розробці програм страхування?

• Сільгосптоваровиробники повинні надавати об’єктивну інформацію про ризик, статистичну інформацію про рівень урожайності, збитки які мали місце в їхньому господарстві.
• Система агро страхування повинна бути направлена в першу чергу на забезпечення якісного страхового покриття, а не на отримання компенсації.
• Сілгосптоваровиробники повинні забезпечувати зворотній зв’язок зі страховими компаніями, висловлювати свої потреби в страхових продуктах (види договорів).
• При розробці страхових програм страхові компанії повинні враховувати потреби клієнтів в страхових продуктах (комплексне покриття, покриття від окремих ризиків), умови страхування,  а саме франшиза, адміністрування договору, процедуру повідомлення про страховий випадок, збір документів.
• Робота спеціалістів страхових компаній з року в рік повинна бути направлена на покращення страхових продуктів, шляхом спілкування з товаровиробниками, вивченням їхніх потреб і побажнь.

9. Чи потрібно створити Державний фонд перестрахування катастрофічних ризиків? Яким чином і за рахунок яких джерел має формуватися Фонд перестрахування катастрофічних ризиків?

Такие фонды уже существуют в других видах страхования. Например, фонд защиты пострадавших в ДТП в рамках ОСАГО, который формирует МТСБУ в виде отчислений от каждого проданного полиса.

Далее, в США существуют три уровня резервов по накопительному страхованию жизни: резервы страховых компаний, резервы отдельных штатов в Департаментах страхования соответствующего штата и  Федеральные резервные фонды. Такая трехступенчатая система позволяет выдержать любые удары, связанные со страховыми случаями, поскольку этот вид страхования выполняет огромную социальную функцию - защиту людей в чрезвычайных экономических ситуациях, связанных со смертью кормильца. Страхователь платить в Америке по страховке практически всю жизнь, чтобы при смерти близкого человека получить компенсацию.

Страховщики могли бы тоже создать  такой фонд. Но это  будет или  добровольное объединение, или в рамках какого-либо созданного органа, типа МТСБУ, в случае введения обязательного страхования от природных катаклизмов в районах, наиболее часто подверженных таких катастрофическим рискам, например, западные регионы Украины. Вводить обязательное страхование по всей территории Украины не целесообразно. Нужно приучать людей думать о себе самостоятельно, а не надеяться на родственников, близких, соседей, коллег по работе и государство. Найти 200-300 грн на годовой взнос по страховке дома от наводнения можно было бы каждой семье в западных регионах страны. И я не понимаю нынешние призывы к Правительству по поводу компенсации ущербов от наводнения. Нас приучили за предыдущие годы к тому, что о нас кто-то позаботится. А раз мы выбрали рыночные отношения, то, пожалуйста, позаботьтесь о себе сами. Приобретите полис страхования жизни, дома, машины, здоровья и пр.

В США  также часто  случаются катастрофы, и люди приучены страховать свое имущество. В 2005 г. во время страшного  землетрясения было очень много претензий к страховым компаниям по убыткам. Все убытки были покрыты, хотя несколько провинциальных компаний разорились.

На  западных рынках есть программы перестрахования  катастрофических рисков на базе эксцедента убыточност, которые  слабо используются нашими страховыми компаниями. А ведь это фактически фонд перестраховщика, который сработает в случае катастрофических рисков, какие мы в западных областях нашей республики.