Контроль втрачається по мірі делегування

Реформи на експорт і ринок без інститутів: як Україна повторює старі помилки

Інформаційний супровід як частина проблеми

Важливу роль у цьому процесі відіграє інформаційне середовище. Складні регуляторні рішення дедалі частіше подаються у форматі інтерв’ю, публічних виступів та форумних дискусій — як завершені успішні кейси. При цьому професійна дискусія про їх зміст, ризики та довгострокові наслідки фактично відсутня.

У результаті формується ситуація, коли:

• складні питання спрощуються,
• альтернативні позиції майже не представлені,
• а ринок позбавлений механізму самокорекції.

Це створює умови, в яких системні помилки регулювання не виявляються на ранньому етапі, а накопичуються.

Історичний урок: як було втрачено інститут брокерів

Український страховий ринок уже проходив через подібну ситуацію. На початку 2000-х років питання розвитку страхового посередництва активно обговорювалося професійною спільнотою. Йшлося про створення незалежного інституту брокерів, який мав стати ключовим елементом ринку [1, 2, 3, 4].

Однак замість поетапного розвитку було обрано інший шлях:

• запозичення окремих елементів європейських моделей [1],
• адміністративне втручання,
• і відсутність розуміння логіки цих моделей.

Зокрема, спроба імплементації підходів, подібних до скандинавських, відбулася без урахування базових умов:

• зрілого ринку,
• підготовленого клієнта,
• високого рівня довіри.

У результаті:

• брокери опинилися під регуляторним тиском,
• судова система не мала розуміння специфіки ринку,
• інститут незалежного посередництва фактично не сформувався.

Ринок адаптувався — але не через розвиток, а через деформацію:
з’явилися обхідні агентські моделі.

Європейський досвід: форма без змісту

Посилання на європейський досвід часто використовуються як обґрунтування регуляторних рішень. Але реальний зміст цього досвіду суттєво відрізняється від його спрощеного сприйняття.

У Данії заборона комісій для брокерів є частиною системи, де брокер є незалежним радником клієнта і отримує винагороду безпосередньо від нього. Це зменшує конфлікт інтересів і підвищує прозорість [5].

Водночас агенти, які представляють інтереси страховиків, продовжують працювати за комісійною моделлю. Тобто регулювання чітко розрізняє незалежних і залежних посередників.

Фінський досвід демонструє іншу сторону [6].

Після запровадження заборони комісій:

• частка брокерів суттєво скоротилася,
• у сегменті страхування життя практично зникла,
• зменшилася кількість брокерських компаній,
• іноземні страховики почали згортати діяльність

Ринок відповів передбачувано:

• частина брокерів перейшла в агентські моделі,
• частина — вийшла на інші юрисдикції,
• конкуренція зменшилася, а концентрація зросла.

Цей досвід показує:
механічне копіювання регуляторних рішень без урахування структури ринку призводить до протилежних результатів.

Від брокерів до агентів: повторення помилки

Сьогодні аналогічна логіка застосовується вже до страхових агентів.Замість формування чіткого інституту вводиться багаторівнева конструкція: агент → субагент → мультисубагент.

При цьому:

• повноваження делегуються вниз,
• контроль формально залишається нагорі,
• відповідальність розмивається.

Фактично створюється система, де:

• немає прямого контролю,
• відсутня прозора відповідальність,
• і якість дистрибуції стає некерованою.

Це вже не питання окремого сегмента. Це питання архітектури всього ринку.

Чому зараз це небезпечніше

Якщо у 2000-х роках помилка стосувалася переважно брокерського сегмента, то сьогодні під ризиком опиняється основний канал продажів.

Агентська мережа — це основа масового страхування. Тому її деформація означає:

• втрату контролю за якістю продукту на ринку,
• зниження довіри клієнтів,
• обмеження розвитку конкуренції.

І головне — формування системи, яка не здатна ефективно виконувати свою функцію.

Навчання без інституту

На цьому тлі ініціативи з навчання агентів виглядають недостатніми. Проблема не в рівні підготовки окремих учасників. Проблема в тому, що сам інститут не сформований. Передача функцій навчання:

• від страховиків до агентів,
• від агентів до субагентів,

лише відтворює ту саму логіку делегування без відповідальності.

Без єдиних стандартів і незалежного контролю якості це не створює систему — це її імітує.

Висновок: реформа без інститутів

Український страховий ринок сьогодні опинився у ситуації, коли:

• зовнішня комунікація випереджає внутрішній зміст,
• регуляторні конструкції підміняють інститути,
• а історичні помилки відтворюються в нових формах.

Якщо у 2000-х роках було втрачено інститут брокерів, то сьогодні існує ризик не створити інститут агентів. Це різні історії, але одна причина: підміна системної реформи формальними рішеннями.

Без створення:

• незалежних учасників ринку,
• чіткої системи відповідальності,
• і професійного середовища з єдиними стандартами,

будь-які заяви про успіхи залишатимуться передчасними.

Судова практика як індикатор системної проблеми

Проблеми регуляторного підходу до страхового посередництва в Україні проявилися не лише на рівні ринку, а й у судовій практиці. Низка судових справ, пов’язаних із діяльністю страхових брокерів, показала [7, 8, 9, 10]:

• відсутність єдиного розуміння природи посередництва,
• суперечливе трактування ролі брокера,
• і загалом слабку інституційну базу для вирішення таких спорів.

Це призвело до ситуації, коли:

• правозастосування не підтримало розвиток ринку,
• а фактично закріпило його деформацію.

Реакція ринку була прогнозованою:

• створення паралельних агентських структур,
• відхід від класичної брокерської моделі,
• адаптація через обхід регуляторних обмежень.

Таким чином, судова практика не виправила помилки регулювання, а стала частиною механізму їх закріплення.

Сьогодні, аналізуючи нові підходи до регулювання агентської діяльності, важливо враховувати цей досвід. Бо якщо тоді деформація стосувалася брокерського сегмента, то зараз існує ризик масштабування цієї помилки на весь ринок дистрибуції.

Джерела:

1. Габидулин И.А. Брокеры борются с проблемами не только в нашей стране. https://info.dedal.ua/news/press/36080/

2. Габидулин И.А. Регулирование деятельности института страховых посредников в Украине. https://info.dedal.ua/news/ournews/32915/ 

3. Габидулин И.А. Регуляторная деятельность в отношении страховых посредников Украины. https://info.dedal.ua/news/ournews/129082/

4. Доля брокерского бизнеса в СНГ составила около 1-5%: основные проблемы, тенденции и прогнозы развития. https://info.dedal.ua/news/about_brokers/48494/

5. Response from the Danish FSA regarding the consultation on the Review of the Insurance Mediation Directive (IMD)

6. Toivo Mäkynen. Negative Effects of the Prohibition of Commission in Finland International Insurer and Broker Symposium in Velden, Austria 18.-19.06.2015. https://www.wko.at/noe/information-consulting/versicherungsmakler-berater-versicherungsangelegenheiten/maekynen-aus-laendern-mit-provisionsverbot.pdf

7. Габидулин И.А. Суд поддержал Госфинуслуг, запретившую страховым брокерам получать вознаграждения от страховщиков. Брокеры готовятся к апелляции. https://info.dedal.ua/news/press/36222/

8. Суд запретил им брать комиссионные от страховщиков. КоммерсантЪ. https://info.dedal.ua/news/press/39978/

9. Мавр сделал своё дело. Брокер может уходить. https://info.dedal.ua/news/press/34161/

10. Габидулин И.А. Состоялось второе заседание Высшего Хозяйственного Суда Украины по иску страхового брокера "EOS Rick Украина" к Госфинуслугам. https://info.dedal.ua/news/ournews/34637/