Сохань Андрій, Шкіра Денис КНЕУ ім. В. Гетьмана

Балансування та захист інтересів усіх зацікавлених сторін страхування за допомогою ефективного застосування корпоративної соціальної відповідальності страховика

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Позитивним явищем останнього десятиліття є посилення уваги вітчизняних та російських фахівців до аналізу означених проблем, зокрема Бичковської Л., Бегми Ю., Віннікова О., Редько О., Воробей В., Сеттлз А., Шевченко К., Костина А. В даний час процеси в системі балансування та захисту інтересів усіх зацікавлених сторін страхування за допомогою ефективного застосування КСВСБ продовжують розвиватися та знаходити своє місце в Україні.

Мета статті. Метою даного дослідження є окреслення основних проблем розвитку корпоративної соціальної відповідальності страхового бізнесу в  Україні, її ефективного застосування через балансування та захист інтересів усіх зацікавлених сторін страхування.

Виклад основного матеріалу. Для побудови конкурентоспроможної ринкової економіки та демократичного суспільства в Україні необхідно створити платформу для діалогу між урядом, бізнесом та громадянським суспільством. Соціальна відповідальність бізнесу (СВБ) є одним із ключових факторів для побудови такого діалогу. Ступінь розвитку СВБ відображає рівень партнерства між компаніями, урядовими структурами та головними дійовими особами громадянського суспільства по вирішенню соціальних проблем та прискоренню розвитку суспільства.

Соціально-відповідальна компанія це така компанія, яка є сучасною, сильною та уважною до соціально-політичних процесів, які відбуваються у світі. Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це концепція, відповідно до якої компанії враховують інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив їх діяльності на замовників, постачальників, працівників, акціонерів, місцеві спільноти та інші зацікавлені сторони громадської сфери. В даному випадку необхідно зазначити, що КСВ аж ніяк не обмежується поняттями благодійність, меценатство, спонсорство. КСВ – це систематична праця з покращення репутації компанії. Як свідчить практика та аналіз фінансово-економічної звітності компаній, вкладення коштів в соціальну сферу дозволяє підвищити конкурентоспроможність компанії в очах громади [1].

Відповідно до результатів одного з наймасштабніших досліджень споживчих переваг, проведеного Сone / Roper, 78% респондентів заявили, що з більшою ймовірністю придбають товар, який асоціюється з небайдужою для них соціальної ініціативою, а 66% задля підтримки такої ініціативи готові змінити сприйняття «власного» бренда [2].

Провідні компанії останнім часом усвідомили вірність тези «Бізнес з людяним обличчям» та необхідність його поетапного впровадження та реалізації. Так, транснаціональна компанія “Nestle” з 1998 р. знизила об’єми використання води на виробництві на 28%; клуб «Володарки харчування Nestle» популяризує принципи здорового харчування і передає досвід домоводства жінкам у Нігерії та Гані; активно провадить програму «Здоровий спосіб життя на робочому місці» по всьому світу; Компанія McDonald's проводить фінансування так званих Будинків Рональда Макдональда: безкоштовне житло для членів сімей хворих дітей, що приїжджають на лікування в спеціалізовані клініки [3].

Вітчизняний приклад успішного впровадження кодексу соціальної відповідальності – Platinum Bank, який запровадив так звані «Платинові Стандарти» – збірник правил, які направляють і регулюють діяльність всіх співробітників банку. Дотримання цих правил створює атмосферу, в якій кожен працівник отримує можливість розвиватися, удосконалювати свої професійні навички, реалізуючи свій потенціал, і в той же час, виконуючи свій обов’язок перед суспільством.

Нині на державному рівні наголошується, що одним з основних заходів забезпечення стабільності розвитку страхового ринку України є формування  ефективного державного регулювання та нагляду з урахуванням міжнародних принципів та стандартів. Одним із напрямів державного регулювання є захист прав споживачів страхових послуг та страхових компаній. Нормативно-правову основу участі держави у захисті прав та інтересів вищезгаданих суб’єктів встановлює базовий закон у сфері страхування – Закон України «Про страхування» [4].

Як свідчать статистичні дані, ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 31.12.2011 становила 442, у тому числі СК "Life" – 64 компанії, СК "non-Life" – 378 компаній, (станом на 31.12.2010 – 456 компаній, у тому числі СК "Life" – 67 компаній, СК "non-Life" – 389 компаній) [5]. Для короткого аналізу сучасного стану страхового ринку України подамо інформацію відповідно до розподілу Гаусса у таблиці 1.

Таблиця 1

Джерело:Звіт за 2011 основних показників страхового ринку України «Нацфінпослуг», електронний ресурс, режим доступу: www.dfp.gov.ua

Об’єднання страхових компаній з метою захисту інтересів діяльності відбувається шляхом створення правозахисних організацій. До таких організацій у сучасній Україні можна віднести:

• Лігу страхових організацій України (ЛСОУ) (включає в себе як “Life”, так і “non-Life” страхування) (створено страховими компаніями, головним чином, для виключного захисту власних інтересів на страховому ринку);
• Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) (включає в себе виключно “non-Life” страхування) (створено страховими компаніями, які займаються страхуванням відповідальності власників ТЗ, яке де-юре та де-факто виступає об’єднанням страховиків та страхувальників).

В умовах глобальної конкурентної боротьби на страховому та інших ринках, що відіграють виключну роль у здійсненні міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації капіталу, і чию роль у розвитку світового господарства важко переоцінити – дедалі частіше використовують різноманітні стратегії. Однією з них є стратегія корпоративної соціальної відповідальності страхового бізнесу (КСВСБ). При участі усіх зацікавлених сторін (держава, суспільство, страховики, перестраховики, малий та середній бізнес) у розробці стратегії національної конкурентоспроможності, КСВСБ стає важливим джерелом нарощення конкурентних переваг. Дослідження добросовісної страхової корпоративної практики вкотре засвідчує конкурентні переваги компанії у подальшій перспективі. Не випадково аналітики Financial Times до критеріїв оцінки компаній-кандидатів «Fortune-500» (500 найбільших за обсягами продажів американських корпорацій (включно зі страховими)) включили й КСВ [6].
Політика КСВСБ розповсюджується на такі взаємопов’язані напрями: формування та покращення іміджу; корпоративний розвиток; управління розвитком людського капіталу; здоров’я, охорона прав людини, екологічного довкілля; взаємодія з місцевими органами влади, державними структурами для вирішення спільних соціальних проблем; PR вищенаведених напрямів.
Принципи корпоративної соціальної відповідальності є новою системою поліпшення конкурентоспроможності компаній, яка підкреслює необхідність встановлення тісних зв'язків міжгалузевих корпоративних об'єднань й представників держави та суспільства.

Як свідчить практика найбільших американських страхових компаній (21st Century Insurance; Aetna; Aflac; Alleghany Corporation; Allied Insurance; Allstate тощо), впровадження принципів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) дозволить знизити витрати, операційні ризики, збільшить виручку, стимулюватиме інноваційний розвиток, полегшить доступ на товарні ринки та ринки капіталу, покращить репутацію компанії. В нашому випадку вибір страховою компанією курсу на корпоративну соціальну відповідальність – стратегічно важливий. Таким чином, корпоративна соціальна відповідальність як політика й концепція стратегічного розвитку страхової компанії поширюється на: формування та зміцнення іміджу й ділової репутації; корпоративний розвиток (проведення реструктуризації і організаційних змін за участю представників вищого менеджменту компанії, їхнього персоналу й громадських організацій); управління розвитком персоналу; здоров'я, безпека й охорона праці, дотримання прав людини; взаємодія з місцевими органами влади, державними структурами й громадськими організаціями для вирішення загальних соціальних проблем; соціальні аспекти взаємодії з постачальниками й покупцями продукції й послуг.
Майже всі сфери соціально-економічних відносин є місцем існування тіньової економіки: вони варіюються від невеликого підприємництва і до  величезних корпорацій, які мають своє лобі в найвищих ешелонах влади. Доречно урізноманітнити найбільш характерні сфери тіньової економіки:

• нелегальна заробітна плата (використання з/п в конвертах) чи виплата з/п за цивільно-правовою угодою без використання трудового договору задля уникнення сплати соціальних внесків;
• використання готівкових операції поза обліком;
• приховування реальних доходів та/або затвердження вищих видатків; 
• хабарі;
• процедури «відкатів»;
• штучне заниження цін акцій при оформлені продажу контрольного пакету корпорації;
• шахрайство;
• операції на незаконних «чорних ринках» збуту;
• нелегальне виробництво;
• діяльність поза законом;
• відмивання коштів.

Існує велика кількість причин існування тіньової економіки. Всі вони поділяються на 4 основні групи: соціально-економічні; правові; морально-етичні та політичні.

Зупинимось конкретніше на практиці використання з/п в конвертах, як на одній з найхарактерніших сфер тіньової економіки в українських реаліях.

Зарплата «у конверті» за багато років укорінилася в нашому житті, і тепер більшість населення її вже сприймає як нормальне повсякденне явище.

Проте головна небезпека «тіньової» зайнятості як виду розрахунків стосується не тільки того, що відбувається бюджетне недоотримання коштів. В даному випадку найбільші втрати несуть ті громадяни, які погоджуються на роботу, яка заснована на умовах використання неофіційних трудових взаємовідносин.

Нелегальна зайнятість або отримання з/п «у конвертах» веде до того, що працівники роблять безглузду та невдалу послугу самому собі, так як роботодавці, які при виборі між відрахуванням коштів на соціальне страхування громадян та власним збагачення – спрямовують кошти на друге, а нелегальні працівники всього на всього залишаються ні з чим у той самий скрутний момент. Вони позбавлені тих можливостей, які є у офіційно працюючих, тобто оплати тимчасової непрацездатності, в тому числі включаючи виплати допомоги з безробіття при втраті роботи, догляд за хворою дитиною, допомогу при вагітності та пологах, одержання заслуженої пенсії та пенсії і виплат з інвалідності, а також ряду інших, передбачених законодавством, випадків.
Окрім того, нелегальна робота спричиняє ряд негативних наслідків, що призводять до невпевненості в наступному дні, а саме відсутність захисту від незаконного звільнення, гарантії на безпечні і здорові умови праці тощо. 

Задля того, щоб роботодавець платив своїм працівникам гідну заробітну плату на офіційних умовах, співробітнику, як легально найманому працівнику, варто дотримуватися чітко окресленої позиції і наполягти на виплаті заробітної плати згідно дотримання вимог чинного законодавства. У разі існування випадків виплати заробітної плати у «конвертах» – необхідно обов'язково повідомляти органи державної податкової служби та прокуратури.

Проаналізувавши літературні джерела [7-12], надаємо систематизовану характеристику корпоративної соціальної відповідальності в таблиці 2.

Таблиця 2

Характеристика корпоративної соціальної відповідальності:

Джерело: Розробка автора

Відповідно до накопиченого міжнародного досвіду, розподіл повноважень і функції учасників корпоративного управління у процесі інтеграції принципів і технологій КСВСБ у більшості випадків розділяються в такий спосіб:

- власники (акціонери): приймають рішення принципового характеру про розвиток соціально відповідального бізнесу, керуючись чітко усвідомленими його плюсами та мінусами (в основному витратними). При необхідності, беруть участь у піар-заходах (мають періодичний характер), активно приймають участь у підтримці й зміцненні соціально відповідального іміджу своєї компанії;
- рада директорів (наглядова рада): затверджує стратегічні напрямки діяльності компанії (цілі, пріоритетні напрямки розвитку, показники, заходи щодо КСВ); проводить контроль діяльності менеджменту щодо КСВ, встановлює формат і затверджує вик стандарт соціальної (по стійкому розвитку) звітності, який буде використовуватися; коли компанія велика, то створює комітет по КСВ на чолі з одним з членів ради; голова ради директорів на регулярній основі бере участь у заходах як національного, так і міжнародного характеру щодо КСВ й стійкого розвитку тощо;
- виконавчий орган: відповідальний за здійснення стратегії і тактики КСВ; забезпечує діяльність щодо досягнення й реалізацію поставлених згори соціально-екологічних і етичних цілей і показників КСВ; займається впровадженням технології КСВ й управлінням нефінансовими ризиками, розробляє й готує соціальну звітність по результатам діяльності, організовує комунікації в області реалізації політики КСВ.

Характерна відмінність українського страхового ринку від західного у тому, що розвинені країни Заходу не переживали кризи державної системи соціального страхового забезпечення, наслідком якої стала істотна зневіра населення України в послугах страхування; масового банкрутства страхових компанії; гіперінфляції, що з'їла накопичені кошти громадян. В Україні нещодавно розпочалася епоха корпоративного страхування життя. Як свідчить світовий досвід, 70-80% компаній мають соціальні пакети, які підтримують переважно компанії із страхування життя. В Україні такі пакети є менш ніж в 1% компаній (переважно в ІТ-індустрії: компанії SoftServe, Luxoft, EPAM, GlobalLogic, Ciklum).

Наостанок доречно зазначити, що необхідно змінити власне ставлення до тіньової економіки не як до реалій життя, а як до ненормального функціонування суспільства. І чи вилікуємо ми його – залежить від кожного з нас. Таке ставлення до тіньової економіки характерне для країн Скандинавії, де КСВ є розповсюдженим явищем і сприяє високому рівню детінізації економічної діяльності та якнайкращому діалогу «підприємство-суспільство».

Висновок. На даний момент український ринок лайфового та нон-лайфового страхування зростає та має окреслені перспективи та певну інвестиційну привабливість для інвесторів у довгостроковому періоді. Стимулювання участі бізнесу, в тому числі і страхового, має значну роль у соціальному розвитку громади. Причина цьому криється у тому, що саме комерційний сектор на сьогодні вважається найбільшим джерелом отримання благодійної допомоги для громадян України.
Література:

1.  Сохань. А.О. Регулювання Фондового ринку: досвід Польщі та можливості його реалізації в Україні / Інновації у фінансовій сфері: проблеми і напрями: Зб. мат. Всеукраїнської міжвузівської наукової студентської конференції. КНЕУ. 23 березня 2012 р. – К.: КНЕУ, 2010. – с. 72-74.
2.  Леніна Бичковська. «Корпоративна соціальна відповідальність: отримати перепустку до добропорядного товариства». Житомир.info
Режим доступу: http://www.zhitomir.info/news_82058.html
3.  Ми даємо «зелене світло» КСВ! Platinum Bank.
Режим доступу: http://www.platinumbank.com.ua/upload/file/CSR%20brochure.pdf
4. Закон України «Про страхування», Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, №18.
5. Огляд ринків фінансових послуг та підсумки діяльності небанківських фінансових установ за 2011 рік. Додаток до розпорядження Нацкомфінпослуг.
6.  Financial Times Fortune-500.
Режим доступу: http://www.ft.com/intl/cms/s/0/e9d0412e-ca82-11e1-89f8-00144feabdc0.html#axzz2EVffUA66
7.  Ю. Бегма, О. Вінніков, О. Редько. Якісне дослідження методів впровадження соціальної відповідальності бізнесу в Україні / К.: Факт. – 2006.  – 130 с.
8.  Воробей В. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода? // Управління в контексті. Глобальні перспективи міжнародного бізнесу. Києво-Могилянська Бізнес Студія. – 2005. – № 10. – с. 19 – 29.
9.  Алекс Сеттлз. Обзор докладов Второй Международной конференции «Корпоративное управление и устойчивое развитие бизнеса: стратегические роли советов директоров». Блок «Корпоративная социальная ответственность» // Журнал «Корпоративные финансы». –2007. – № 4. – с.  94 – 96.
10.  Шевченко К. «Авторитеты», или какие есть сертификационные компании // Журнал «Полимеры-Деньги». – 2004. – № 2.
11.  Костин А. Корпоративная социальная ответственность и устойчивое развитие: мировой опыт и концепция для РФ // Менеджмент в России и за рубежом. – 2005. – № 3.
Режим доступу: http://www.mevriz.ru/articles/2005/3/3735.html
12.  Бізнес та сталий розвиток: всесвітній путівник (Business and Sustainable Development: A Global Guide).
Режим доступу: http://www.bsdglobal.com/tools/systems_sa.asp