Штучний інтелект у сучасних війнах: стратегічні наслідки для України

Резюме. У статті розглядається вплив штучного інтелекту на трансформацію системи військового управління в умовах сучасної війни. Проаналізовано зміну класичного циклу ухвалення рішень “спостереження – орієнтація – ухвалення рішення – дія” (Observe–Orient–Decide–Act-OODA) внаслідок інтеграції алгоритмічних систем із особливим акцентом на етап орієнтації. Розкрито інституційну дилему між підходами, орієнтованими на максимізацію швидкості управління та досягнення переваги в темпі бойових дій, і підходами, що наголошують на пріоритеті безпеки, контролю та підзвітності. Запропоновано перспективну аналітичну рамку GAIN (Guided Adaptive Intelligence Network), яка у межах дослідження інтерпретується як логіка формування управлінських рішень “мета → дії → вплив → наступні кроки”. Ключові слова: штучний інтелект; військове управління; цикл “спостереження-орієнтація-ухвалення рішення-дія”; командирське судження; сучасна війна.
15/06/2026 | Подробнее

ШЛЯХ ДО НОВОЇ СТРАТЕГІЇ ВІЙНИ: ЯКІ КРОКИ ПОТРІБНІ

Сучасна війна в Україні формує принципово нову стратегічну модель, яка ще не отримала повного осмислення у класичних військових теоріях. Йдеться про зміну самої природи перемоги. Якщо у XX столітті перемога означала знищення армії противника або захоплення території, то сьогодні дедалі очевиднішим стає інший підхід: перемога досягається тоді, коли продовження війни стає для противника економічно невигідним і політично небезпечним. Це — стратегія економічного виснаження волі.
09/04/2026 | Подробнее

Від окопу до стратегії: чому Україні потрібен міст між війною і державними рішеннями

Валерій Чалий ставить абсолютно слушне, фундаментальне питання: «А де наша стратегія національної безпеки?» [1]. Як досвідчений дипломат і політик, він розуміє, що корабель без компаса приречений блукати, навіть маючи потужний двигун. Держава не може існувати без зафіксованого вектора руху. Я добре розумію важливість цього питання. Свого часу, ще на зорі нашої Незалежності, на початку 90-х років, я брав участь у дискусіях та підготовці концептуальних підходів до національної безпеки [2]. Тоді ми моделювали майбутнє, виходячи з ризиків молодої держави. Але сьогодні ситуація кардинально інша. В умовах Великої війни стратегія не може народжуватися виключно в кабінетах теоретиків. Виникає питання: хто і на основі чого здатен написати цей документ сьогодні?
05/04/2026 | Подробнее

Страхування і геоекономіка: що показує модель IFC

Механізми розподілу ризиків, які застосовує IFC, демонструють зростаючу роль страхування як інструменту геоекономічної політики та залучення капіталу Institutions reduce uncertainty by providing a structure to everyday life. Douglass C. Nort [1]
31/03/2026 | Подробнее

ВІЙСЬКОВА ОСВІТА В США І НАТО: ПОГЛЯД ЕКСПЕРТА

1. Вступ: війна як проблема знання, а не лише сили Українсько-російська війна дуже швидко зруйнувала кілька старих ілюзій. Одна з них — що достатньо мати хоробрих людей і зброю, а далі перемога «випливає» сама собою. Насправді суча...
30/03/2026 | Подробнее

Яка стратегія забезпечить Україні масове виробництво дронів

Державна військово-технічна політика з акцентом на максимальне масштабування ефективних дронів має спиратися на короткий закон і довготривалу індустріальну волю  Війна безпілотників остаточно перестала бути експериментом. Сьогодні дрони –...
15/02/2026 | Подробнее

ШІ як зброя: SAFE, GAIN і український вибір у війні швидкості

1. Вхід у тему: Іспанський парадокс — перемагає не кращий алгоритм, а правильна модель управління Кілька місяців тому іспанська держава зробила вибір, який на перший погляд виглядає нелогічним: у конкурсі на системи аналізу зображень/відеопото...
25/01/2026 | Подробнее

Гейміфікація війни: як цифрові стимули змінюють бойову поведінку

Останнім часом у західній безпековій аналітиці дедалі частіше з’являється термін гейміфікація війни — як спроба описати трансформацію сучасних бойових дій під впливом цифрових платформ, стимулів і масової онлайн-участі. Новий імпульс цій дискусії надала публікація молодого дослідника на платформі War on the Rocks [1], присвячена українському досвіду використання цифрових мотиваційних механізмів у війні. Стаття справедливо звертає увагу на нові форми участі — від дронових програм до систем заохочення за підтверджені результати. Водночас вона демонструє типову для зовнішнього спостерігача оптику: фокус на інтерфейсах, платформах і «ігрових» механіках без повного розуміння внутрішнього контексту країни, яка вже кілька років живе в умовах екзистенційної війни. Саме тому тема гейміфікації потребує уточнення й розширення — не як критика окремої публікації, а як спроба пояснити явище зсередини українського досвіду. Адже те, що ззовні виглядає як «перенесення логіки гри на поле бою», на практиці є наслідком вимушеної адаптації суспільства та війська до дефіциту ресурсів, часу й традиційних інституційних механізмів. У цьому сенсі український приклад важливий не лише як технологічна інновація, а як попередження: цифрові стимули можуть одночасно підвищувати ефективність і створювати нові, раніше неочевидні ризики — передусім у сфері відповідальності, правового статусу цивільних та меж допустимої участі у війні. Саме ці аспекти й потребують окремого, більш зваженого аналізу.
13/01/2026 | Подробнее

Коли небо перестає бути безпечним: від 11 вересня до дронової війни

Після операції «Павутина» в американському експертному середовищі несподівано знову спливла, здавалося б, давно закрита тема — 11 вересня 2001 року [1]. Порівняння на перший погляд здається некоректним: інший масштаб, інші жертви, інша форма атаки. Але спільним є не результат, а психологічний і стратегічний ефект. Тоді, у 2001-му, Сполучені Штати вперше усвідомили: цивільна технологія може бути перетворена на зброю, а небо — перестає бути гарантованою зоною безпеки. У 2025 році Америка переживає дуже схожий момент — цього разу через дронову війну.
03/01/2026 | Подробнее

ЯДЕРНЕ СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ

Ядерне страхування України: де правда, де шум і що насправді стоїть за “скандалом” навколо ядерного пулу. Професійна аналітика про систему страхування ядерної відповідальності, її реальні механізми, міжнародний контекст і чому інформаційний шум довкола “сенсації” потребує стриманого й холодного аналізу.
21/12/2025 | Подробнее

КОМПЕНСАЦІЯ ВОЄННИХ РИЗИКІВ АБО ЧИНОВНИЧИЙ СУРРОГАТ?

Чому постанова КМУ №1541 не має нічого спільного зі страхуванням і не може працювати
16/12/2025 | Подробнее

ІСТОРІЯ НЕ ЗАКІНЧИЛАСЯ: ЧОМУ ЄВРОПА ПОВИННА ПОБАЧИТИ У ВІЙНІ В УКРАЇНІ ВЛАСНЕ МАЙБУТНЄ

Погляд крізь історичний аналіз Роберта Хантера та призму глобального страхового ринку
13/12/2025 | Подробнее

Як Україні вирватися з пастки монополій: урок Рузвельта і наш шанс на інституційний прорив

Україна входить у фазу політичного та управлінського перезавантаження. Корупційні скандали, стрімке падіння довіри до інститутів та розслідування НАБУ, що підійшли впритул до вищих кабінетів, створили точку неповернення. І саме зараз постає найголовніше питання: чи готова держава використати момент і провести реформу, яку боялися всі уряди останніх 20 років — демонополізацію влади та фінансового сектору? Світ знає приклад, коли країна у кризі зробила те, що вважалося неможливим. Це — реформи Франкліна Рузвельта у 1930-х роках. Україні сьогодні потрібен власний “New Deal” — не копія, а логіка: очищення, демонтаж монополій і створення незалежних регуляторних інститутів.
08/12/2025 | Подробнее

Як Україні та Європі відвести російський бліцкриг проти НАТО

Авторы: Валентин Бадрак, Ібрагім Габідулін Росія завдасть раптового удару, наприклад, захопивши частину Балтії та почне миттєвий ядерний шантаж НАТО. Такий сценарій активно обговорюють сьогодні впливові європейські експерти. Наскільки це може бути серйозно? Йдеться про чергову хвилю "занепокоєння", породжену російською ІПСО чи про реальну загрозу? Відповідно, як з цим "працювати" і що цьому протиставити
07/12/2025 | Подробнее