Коли небо перестає бути безпечним: від 11 вересня до дронової війни

Страх Америки — це страх втрати контролю

Сьогодні США бояться не самих дронів. Вони бояться руйнування архітектури безпеки, яка десятиліттями будувалася під інші загрози: стратегічну авіацію, ракети, державних супротивників із прогнозованою логікою.

Дрони знищують цю логіку. Вони дешеві, масові, цивільні за походженням і здатні перевантажити будь-яку систему ППО — не силою, а асиметрією та швидкістю.

Саме тому в США знову заговорили мовою 9/11: це не паніка, це пробудження після стратегічної ілюзії.

Те, що для США — шок, для України — щоденна практика

Україна живе в дроновій війні не в теорії, а на практиці. Вона першою зіткнулася з:

• масовим застосуванням БПЛА на стратегічну глибину;
• зникненням різниці між фронтом і тилом;
• війною дешевих засобів проти дорогих систем.

Саме тому командувач Сил безпілотних систем України може дозволити собі говорити з американськими генералами максимально прямо: його підрозділу достатньо 15 хвилин, щоб перетворити будь-яку військову базу США в Європі на новий Перл-Харбор [2].

Це не політична бравада. Це професійна оцінка сучасного поля бою.

Концепція, яка народжується з війни, а не з кабінетів

Важливо підкреслити: український досвід дронової війни не залишається фрагментарним. Паралельно з бойовою практикою ведеться робота над Концепцією розвитку Збройних Сил України, у якій безпілотні системи, скорочення циклів ухвалення рішень, демеханізація поля бою та мультидоменність розглядаються не як окремі інновації, а як нова логіка війни.

Ця робота відбувається дискретно, з перервами — під тиском війни й обмежених ресурсів. Але саме в цьому її цінність. Концепція накопичує не гіпотези, а перевірені бойові рішення, помилки й адаптації. Це не академічний документ і не політична декларація. Це спроба систематизувати війну майбутнього, в якій Україна вже живе.

Для Європи це означає просту, хоча й неприємну істину:

Україна — не лише фронт і не лише буфер.

Україна — джерело знань про війну XXI століття, яких у Європі ще немає.

Висновок для Європи

Питання вступу України до Європейський Союз та НАТО —

це вже не питання символізму чи політичної солідарності.

Це:

• питання виживання європейської системи безпеки;
• питання швидкості адаптації до війни XXI століття;
• питання того, хто буде вчити — і хто буде змушений вчитися під ударами.

Причому ця війна для Європи вже не є абстракцією. Її на собі відчули не лише прикордонні держави — Швеція, Фінляндія, Польща, Румунія, — але й Велика Британія, яка зіткнулася з новими формами повітряних загроз, саботажу та тиску, характерними саме для дронової та гібридної війни.

Різниця лише в масштабі. Україна живе в цій реальності щодня. Європа — поки що фрагментарно і запізно.

Україна — не тягар і не буфер. Вона — єдина країна в Європі, яка вже воює у війні майбутнього і паралельно намагається її осмислити в концептуальній формі.

І якщо Європа не зробить висновки зараз, наступне «пробудження» може відбутися вже не в аналітичних текстах і не в брюссельських кабінетах, а в реальному небі над європейськими містами.

Джерела:

1. How to Secure the Sky. America Needs a Defense Against Drones. https://www.foreignaffairs.com/united-states/how-secure-sky/

2. Ібрагім Габідулін. БРОНЯ ПРОТИ ДРОНІВ. ЧИ ЗБЕРЕЖУТЬ СЕБЕ ТАНКИ. https://opk.com.ua/%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8-%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2-%D1%87%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C-%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%B5-%D1%82/