7 травня — День Радіо. Але чий це день насправді?

З дитинства нам втовкмачували: радіо винайшов Олександр Попов. А Гульєльмо Марконі — лише спритний італієць, який скористався чужими ідеями. Але факти — уперта річ.

У сьогоднішній інфографіці — хронологія ключових подій, яка дозволяє поставити крапки над «і»:

• Попов зробив публічну демонстрацію 7 травня 1895 року — але не радіо, а грозоуловлювача.
• Марконі подав патент вже в червні 1896-го. Через місяць його затвердили.
• У 1901 році саме Марконі передав перший радіосигнал через Атлантичний океан.
• Попов же лише через 5 років подав заявку на патент (не міжнародний).

Тож сьогоднішній день — це не лише нагода згадати Попова, а й подякувати науковій чесності, яка часом глушилась ідеологією. Правда сильніша за міф.

Дивіться інфографіку нижче та діліться думками: кому належить радіо — винахіднику чи патентовласнику?

Фактично, патентна першість належить саме Гульєльмо Марконі. Його заявка подана 2 червня 1896 року, а патент №12039 був виданий 2 липня того ж року. Це був перший офіційно визнаний патент на пристрій бездротової передачі сигналів, який дозволив Марконі згодом створити компанію та комерціалізувати технологію.

Щодо Попова — так, його демонстрація грозоуловлювача 7 травня 1895 року (за новим стилем) — це дійсно цікава подія. Але:

• Тематика виступу була не про радіозв’язок, а про вплив електромагнітних коливань на металеві порошки.

• Запису самої лекції не збереглося, є лише газетне повідомлення.

• Попов не подавав патентної заявки вчасно, і зробив це лише в 1900-х роках, коли Марконі вже мав міжнародне визнання.

• До того ж, у 1901 році саме Марконі першим передав сигнал через Атлантику, що стало проривом.

Тож пріоритет (у сенсі практичного впровадження і патентного оформлення) — за Марконі. А от Попов — безумовно талановитий вчений, який мав усі шанси увійти в історію поруч із ним, якби не відсутність комерційної ініціативи і патентної активності. Але СРСР зробив з нього символ, як це було прийнято — за ідеологічною доцільністю, а не за науковим фактом.

Радіодень 7 травня був штучно прив'язаний до дати доповіді Попова, щоб створити власну «наукову легенду». Це класичний приклад того, як пропаганда формує історію під себе, замість того, щоб відштовхуватись від неї.