ПУБЛІЦИСТИКА БЕЗ СТРАХОВОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

1. Американська система — це не мораліте про “добро і зло”, а складний механізм з високим політичним ризиком

Головна проблема американської моделі — не в тому, кого люблять виборці. Проблема в тому, що медична система США — політизована до межі, і будь-який президент може кардинально змінити її конфігурацію:

• Обама → centralization + субсидії страховим корпораціям
• Трамп → de-centralization + гроші напряму людям
• Байден → часткове повернення Obamacare
• Трамп (знову) → курс на dismantling

Ці “гойдалки” — найбільший ризик для стабільності страхової моделі, і саме це має бути першим пунктом аналізу. Навіть найпотужніша система не працює, якщо її щороку переписують.

2. Немає розгляду ключових страхових індикаторів: morbidity, cost escalation, underpricing

Стаття у "Дзеркало тижня" обходить те, що є наріжним каменем медичного страхування:

• рівень захворюваності після COVID-19 зріс;
• кількість дорогих психіатричних випадків збільшилася;
• домашній догляд подорожчав;
• фармацевтичні препарати дають цінові шоки.

Це не політика — це математика медицини. Саме неправильний облік захворюваності довів до фінансових проблем одну з найбільших американських компаній — Centene Corporation. Їх акції просіли саме тому, що моделі не врахували новий рівень використання медичних послуг. Це — чиста страхова інженерія, яку чомусь ніхто не коментує.

3. Не пояснено ключові структурні елементи системи: Medicare, Medicaid, HSA

Читач ZN після статті так і не розуміє:

• чим Medicare відрізняється від Medicaid,
• хто такі low-income beneficiaries,
• що таке Health Savings Accounts і чому вони змінюють логіку фінансування,
• чому direct-subsidies (як пропонує Трамп) — це не “ідеологія”, а структурна зміна фінансового потоку.

Стаття говорить про настрої, але не говорить про механізм, який ці настрої формує.

4. Відсутність аналізу того, як Obamacare створила бюрократичний прошарок

Система Affordable Care Act (ACA) — це:

• десятки обов’язкових покриттів,
• величезний administrative load,
• непрозорість премій,
• нав’язана архітектура страхового продукту,
• розподіл коштів не людині, а корпораціям.

Саме це і є тим, проти чого виступає новий підхід. Не ідеологічно — а структурно.

5. Чому для України ця дискусія важлива — і небезпечна

Аргумент “не порівнювати, бо системи різні” — правильний лише частково. Так, наші системи відрізняються. Але ризики однакові:

• політична кон’юнктура може зруйнувати систему ОМС, якщо не створити захищений фонд;
• без якісних даних по morbidity тарифи будуть або завищені, або збиткові;
• без чіткої межі між базовим пакетом і страховим ОМС — система завалиться;
• без балансу “держава ↔ ринок” повториться американський сценарій.

Ось про це варто говорити українському читачеві.

6. Наша стаття (посилання нижче) якраз розставляє акценти там, де цього бракує

Тому ми і пропонуємо розглянути публікацію нашого матеріалу — з професійними рекомендаціями для України:

• створити окремий захищений фонд ОМС;
• забезпечити прозорі та достовірні дані про здоров’я населення;
• побудувати баланс між державним і страховим компонентами;
• зменшити політичний вплив на медичне фінансування;
• закласти страхову інженерію в основу реформи.

https://info.dedal.ua/news/ournews/130115/

Підсумок коментаря

Стаття ZN піднімає емоційно значущі теми, але залишає без уваги головне — як працює фінансова і страхова архітектура медичної системи. Без цього розмова про реформу — це лише публіцистика.

Україні потрібен не плач за американським досвідом і не моральні висновки, а аналітика страхових механізмів, від яких залежить життя і фінансова безпека громадян.