Спецоперація, яка злякала Америку: стратегічний тупик Ізраїлю та ілюзія війни без армії

1. Ілюзія точкової перемоги: Роберт Пейп проти доктрини Дуе

У нещодавній статті в Foreign Affairs професор Чиказького університету Роберт Пейп заявив: дії Ізраїлю проти Ірану — це стратегічно безплідна кампанія. Авіація, навіть високоточна, не здатна досягти зміни режиму чи повного знищення ядерної програми. Це спростування ідей генерала Джуліо Дуе про перемогу в повітрі. Ізраїль, як свого часу Путін у 2022-му, намагається вирішити війну зверху — без "бруду під чоботями". Результат — передбачуваний.

2. Ізраїль — не Захід. Ізраїль — це окремий тип військової держави

Як слушно зазначає аналітик Atomic Cherry, Ізраїль — не типовий "Захід". Це гіпермобілізована країна, де вся державна система зорієнтована на військові завдання. Саме тому Ізраїль може дозволити собі кампанії, які іншим не під силу. Але навіть у таких умовах точкові удари не гарантують стратегічного результату.

3. Ліван і Тегеран: операції без результату

У 2024 році Ізраїль розпочав вторгнення до Лівану після серії вбивств командирів "Хезболли". Результати виявилися посередніми. У 2025-му — масований авіаудар по Ірану: 200 літаків, 330 ракет. Але Іран не зламався — і завдав у відповідь удару регулярними силами. Це вже не проксі-війна. Це симетричне протистояння двох держав, одна з яких має досвід, глибину і стратегічну витривалість.

4. Іран — не Хезболла. Це стратегічний противник

Іран готувався до великої війни десятиліттями. Його інфраструктура захищена, командування — адаптоване, мотивація — висока. Убивство кількох офіцерів КСІР чи авіаудари по вузлах управління не зламають країну. Тут потрібна наземна кампанія — а її ніхто не хоче. Навіть Ізраїль.

5. "Не вплутуйте нас!" — паніка у Вашингтоні

Після ізраїльського удару на Іран у квітні 2025-го в оточенні Трампа запанувала паніка. "Це не наша війна", — говорили радники. "Це катастрофа перед виборами", — заявили на Fox News. США, які вже виснажені допомогою Україні та конфліктами в Тихоокеанському регіоні, не хочуть ще одного Іраку. Ізраїль залишився наодинці — і це змінило все.

Варто також зазначити, що і Байден, за наявними даними, не давав попереднього дозволу на такі бомбардування. А Трамп — чи то моргнув, чи то не зрозумів масштабів — сьогодні шкодує. Обидва лідери, як видається, часто приймають рішення не на основі фактів, а під тиском своїх політичних оточень, керуючись переважно емоціями та короткотерміновими політичними преференціями.

6. Геополітичний зріз: війна знову стала довгою

Міф про блискавичну перемогу точковими ударами — розвінчано. Сучасні війни — це знову про окопи, моральну витривалість, логістику, союзників і роки. Уроки України, Лівану й Ірану показують, що XXI століття не скасувало великі війни. Воно просто зробило їх складнішими.

"Сила без часу — це спалах. А час без сили — це стратегія Ірану."