Концепція нової армії: обговорення з військовими

Дорогі побратими!

Цей документ — результат багатьох місяців роздумів, аналізу війни та щирих розмов з бійцями, офіцерами, волонтерами, науковцями. Ми не пишемо з кабінетів. Ми намагаємось почути вас — тих, хто тримає фронт і знає справжню ціну рішень.

Перед вами один із ключових розділів Концепції нової армії України — «Армія майбутнього». Тут ми говоримо про сержантський корпус, про командирів-дизайнерів бою, про те, чому «бронза» совковості вбиває ініціативу і як це змінити. Ми не маємо права втратити ще одне покоління талановитих офіцерів через страх перед системою.

Читаючи цей текст, подумайте:

• що відгукується?
• що варто уточнити?
• чого бракує?

Бо справжня армія майбутнього — це не черговий указ чи доповідь. Це жива дискусія, яку ми маємо почати разом.

Ваші думки важливі!

1. Можете залишити коментар під цим постом.
2. Написати мені напряму або на пошту: gibragim@gmail.com
3. Анонімно висловитись у Google-формі:  https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfK0YZNYxEEK4yD35ywDDFCi3X66O28S9xyyVsqhJiNphc7xA/viewform?usp=dialog 

Розділ 3. Армія майбутнього

 3.1. Командир-дизайнер бою Сучасне поле бою вимагає від командира не лише виконання наказів, а й гнучкого мислення, ініціативи, творчості. Командир більше не просто «виконавець» – він стає дизайнером бою, архітектором ситуаційної переваги. Це стосується не лише спецпідрозділів, а кожного бойового офіцера та сержанта. Ключова компетенція – вміння ухвалювати рішення в умовах невизначеності, адаптивно використовувати доступні засоби і простір. Таку якість треба не лише плекати – вона має бути критерієм добору.

3.2. Сержантський корпус як вісь нової армії Без сержанта неможливо побудувати армію майбутнього. Західна модель визнає сержанта не «старшим солдатом», а ключовим лідером, носієм традицій, мотиватором і відповідальним за стан підрозділу. В українській армії ця вертикаль досі не сформована. Її необхідно будувати з нуля: чітка структура, навчання, повноваження, кар'єра, символіка, лідерство. Сержант має бути авторитетом – і для бійця, і для офіцера.

3.3. Командир як вихователь і менеджер особового складу У відсутності дієвого сержантського корпусу командир змушений брати на себе непритаманні функції: контроль за побутом, навчання, психологічна підтримка, логістика. Це розмиває фокус управління і планування. Лінійний командир має мати довіру до молодших командирів, бути наставником, а не «контролером», і мати ресурси для делегування.

3.4. Позбавлення від рудиментів совкової армії Застаріле уявлення про армію як ієрархічну піраміду з одноосібною відповідальністю та страхом ініціативи – прямий шлях до поразки. Страх солдата перед командиром не забезпечує дисципліну. Дисципліна нового типу – це відповідальність перед побратимами і довіра. Має бути зруйнована система, в якій старші офіцери бояться ініціативи молодших.

3.5. Культура планування і інтелектуальна перевага Штабна культура потребує перезавантаження. Ми маємо плекати інтелектуальне лідерство: командир, який не вміє мислити на два кроки вперед, не має права керувати. Планування – це не паперова робота, це інструмент виживання. Необхідно залучати до штабів мотивованих, освічених, технічно грамотних людей. Відбір – за інтелектом, бажанням і результатами, а не за віком чи формальною освітою. Мінімум – базові знання MDMР (Military Decision-Making Process).

3.6. Перехід до корпусної структури: відповідь на виклики війни Російська армія у 2023 році перейшла до моделі «полк–дивізія–армія», що дало їй перевагу у здатності до масштабних операцій. Українська армія має відмовитись від фрагментації і перейти до створення корпусів як операційних обʼєднань. Уже зараз деякі підрозділи, зокрема 3-тя Штурмова бригада, фактично функціонують як корпуси. Це не просто організаційна зміна – це вимога оперативного рівня війни. Без цього ми програватимемо кампанії навіть із сильними тактичними підрозділами.

3.7. Освіта, лідерство і просування молоді Молодий офіцер, сержант, аналітик чи оператор дронів мають мати шанс на ріст. Це не привілей – це необхідність. Потрібна модель, де людина з ідеєю і характером може стати лідером. Не «відсидіти», а «зробити». Армія має ставати місцем можливостей, а не тупиками.

3.8. Візія: адаптивна, інтелектуальна, жива армія Армія майбутнього – не копія західних моделей і не оновлений совок. Це наша власна система, яка базується на досвіді війни, наших цінностях, характері й винахідливості. Головне – відкрити простір для людей, які здатні вести за собою, думати і діяти. І тоді така армія переможе – не тільки у війні, а й у майбутньому.

Цей розділ підготовлено для обговорення з військовими, сержантами, офіцерами, фахівцями та всіма, хто має досвід і бачення трансформації української армії.