Новости ДедалИнфо

Размер текста
02.07.2025

Як Норвегія та НАТО створили унікальний шанс для Росії — аналітика Ханса Петтера Мідттуна

Ханс Петтер Мідттун — колишній військовий аташе в Україні, а нині аналітик центру оборонних досліджень. Цю статтю він написав у червні 2025 року, а тепер вона вперше публікується українською за згодою автора.

У 2000-х роках моя компанія обслуговувала Посольство Норвегії у Києві з питань брокерського страхування. Тоді з багатьма військовими аташе різних країн у Києві у мене були прямі контакти, але з паном Мідттуном судилось поспілкуватись вже потрійно цінно: завдяки його голосу в голосуванні європейських позицій.

Російська війна проти України триває понад 12 років. Вона стала глобальною — понад 60 країн вже втягнуті в конфлікт. Проте, попри масштаб і тривалість, війна досі не називається війною офіційно — ані в Норвегії, ані в багатьох інших країнах. Цей лінгвістичний компроміс дозволяє багатьом політикам уникати важких рішень, а суспільству — жити з відчуттям, ніби все ще залишається в межах норми.

Такий підхід створює «вікно можливостей» — але не для миру. Це унікальна можливість для Росії.

Путінський режим не лише продовжує агресію, а й адаптується до зовнішнього тиску. Його стратегія: тиснути повільно, поетапно, доки Захід вагається. І саме ця невизначеність Заходу — його головна перевага.

Норвегія як член НАТО брала участь у формуванні цієї ситуації. Розміщення нових військових баз, розширення присутності в Арктиці, спільні навчання — усе це можна сприймати як оборонні заходи. Але Росія бачить у них ескалацію.

Ми маємо бути свідомими: сприйняття — це теж зброя. Для Путіна НАТО — не оборонний альянс, а потенційна загроза, яка вже втручалася у справи суверенних держав (згадаймо Лівію чи Сербію).

Сьогодні, коли Норвегія готується до парламентських виборів 2025 року, нам потрібно обрати політичних лідерів, які розуміють глибину цієї війни. Вони повинні мати стратегічну зрілість і готовність діяти, навіть якщо це означає непопулярні кроки. Бо війна — це не лише битви. Це вибір шляху.

Нам слід розуміти: відмова бачити війну — не є шляхом до миру. Це самообман, який грає на руку Кремлю.

Післямова.

Ми вдячні пану Мідттуну за дозвіл перекласти й опублікувати цей текст. Для України — це не просто думка західного дипломата, а сигнал: нас бачать, нас розуміють, і від рішень союзників багато що залежить.

Розуміння воєн як багатовимірних процесів — від інформаційних до економічних — є критично важливим і для страхової спільноти. Саме в таких статтях ми знаходимо орієнтири.

Запрошуємо до дискусії на нашому сайті та в соціальних мережах.


Перекладено з норвезької за авторським дозволом. Оригінал опубліковано в «Nettavisen» у червні 2025 року.

Источник: Nettavisen
Всё по теме: Геополитика
 

Обзор DEDALINFO