Протест, що починається з хештегу

Цю статтю натхнено подкастом David Benyon's Political Risk Podcast, в якому він спілкувався з Yela Arhan, керівницею напрямку War, Terrorism and Political Violence в Arch Insurance International. Їхня розмова про вплив соціальних мереж на політичне насильство вразила глибиною аналізу, досвідом реального андеррайтингу та прикладами, які не можуть залишити байдужими ані страховиків, ані державних управлінців.

«Одна крапля може зламати чашу. Соцмережі лише підсилюють цей ефект і перетворюють фрустрацію на протест, а протест — на збитки»,
— каже Єлла Архан в епізоді від 6 серпня 2025 року.

У жовтні 2019 року в Чилі підвищили вартість проїзду в метро на 30 песо. Це приблизно 4% — дрібниця для економіки. Але у TikTok і Twitter з’явився хештег «No+30». За кілька днів країна охопила хвиля заворушень, а страхові збитки сягнули понад $2 мільярди.

Це більше не виняток. Це нове обличчя ризику, яке вимагає іншого мислення від держав, страховиків і інвесторів.

Ця стаття — не просто про Чилі. Вона про Нову Каледонію, Перу, ПАР, Великобританію — і потенційно про Україну, яка наближається до подібної соціальної температури.

Ми проаналізуємо:
– як соцмережі формують «кімнати відлуння» і поширюють фейки,
– чому молодь стає вразливою до популізму,
– як це пов’язано з висновками Swiss Re Sigma 2/2025,
– і чому страхування SRCC має розглядатися як окремий клас ризику — не тероризм, не війна, а щось принципово нове.

Бо сьогодні Шариков — не п’яний пес із підвалу. Він — інфлюенсер із TikTok і мільйоном підписників, який каже: «Отнять и поделить!»

1. Чому SRCC більше не можна недооцінювати

Ризик, який більше не захований у заголовку «тероризм»

На страховому ринку багато років заворушення, страйки та громадські заворушення (SRCC) вважалися супутніми ризиками — такими, що легко вміщуються в загальну категорію «політичного насильства» або навіть «тероризму».

Однак досвід останніх років показує, що це — окремий, автономний, швидко зростаючий клас ризику з власною динамікою, тригерами та наслідками.

«Сьогодні ризик SRCC — це не атака терориста. Це протестний рух, який починається з TikTok, швидко виходить на вулицю, розгортається на очах у камер смартфонів і закінчується сотнями заяв на страхове відшкодування», — каже Єлла Архан у подкасті Political Risk Podcast.

Наслідки подій, які починались як локальний страйк чи блокада, призводили до збитків, співставних із війною або катастрофами:

• €2 млрд втрат у Новій Каледонії,
• понад $3 млрд збитків у Чилі,
• масштабні пошкодження в Перу, ПАР, навіть Великобританії (Southport).

Ці втрати не мають військової чи терористичної природи. Це протест, який:
– швидко радикалізується,
– виходить з-під контролю,
– розширюється завдяки соцмережам,
– і фінансово не покривається у межах звичних моделей перестрахування.

І саме тому, на думку експертів, настав час розглядати SRCC як окремий страховий і державний виклик — поряд із кіберризиком, змінами клімату чи війною.

2. Чилі, Перу, Нова Каледонія: анатомія втрат

Чилі (2019): 4% у метро → $3 мільярди в каско

Підвищення ціни проїзду в метро в Сантьяго стало іскрою, що запалила підготовлений ґніт. Соцмережі миттєво поширили хештег #NoMas30Pesos (дослівно: "жодного песо більше"), який перетворився на вуличну кампанію, що охопила всю країну.

«Це був фінальний поштовх. Молодь відчувала нерівність і втрату перспектив. Досить було 4% — і все вибухнуло», — Єлла Архан.

За кілька днів:

• вигоріли станції метро,
• магазини грабували просто серед білого дня,
• на вулицях — блокади, каміння, сльозогінний газ.

Результат:

• понад $3 млрд загальних економічних втрат;
• понад $2 млрд страхових виплат;
• повна перебудова портфелів SRCC серед лондонських перестраховиків.

Нова Каледонія (2024): €2 мільярди збитків за межами заголовків

Протести на цій французькій території розпочались через намір Парижа змінити правила місцевих виборів, що місцеве населення сприйняло як інституційне поглинання Францією.

«Для нас це був шок: Нова Каледонія — тиха територія, яку не всі з першого разу знайдуть на карті. І раптом — €2 мільярди збитків», — Архан.

Масові погроми, підпали, знищення комерційної інфраструктури — і знову:

• високий рівень проникнення страхування,
• відсутність страхового пулу на місці,
• мільярдні виплати через лондонський ринок.

Перу (2023–2024): гірничодобувна лінія фронту

Протести в Перу були зосереджені не в містах, а навколо копалень у південних районах. Причина — невдоволення місцевих громад діяльністю корпорацій, які “не дають нічого взамін”.

«Дві копальні — дві різні історії. Там, де компанія інвестувала в школи, дороги, робочі місця — там було тихо. А де лише вивозили руду — горіли бульдозери».

Особливість цього кейсу — протест не мав ідеологічної основи, але переріс у насильство через відсутність діалогу з громадою. І знову — страховики недооцінили ESG-фактор.

Southport (Велика Британія): неочікуваний індикатор

Навіть у «благополучній» Англії спалахнули заворушення — з незначної локальної події, підігрітої соцмережами та фейковими повідомленнями.

«Це була не страхова катастрофа. Але чудовий кейс: місто, яке не асоціюється з ризиком, стає епіцентром. Як? Через TikTok і гнів».

Ці приклади доводять головне:
не існує "тихих" територій, якщо в них присутні:

• соцмережі,
• соціальна нерівність,
• мобілізована молодь,
• популізм або відчуття несправедливості.

3. Соцмережі, фейки й кімнати відлуння

Якщо раніше протест потребував лідера, листівок і мітингової сцени, то сьогодні достатньо смартфона і алгоритму TikTok. Саме соцмережі перетворили локальне невдоволення на глобальну загрозу, яку складно передбачити, а ще складніше зупинити.

Ехо-камери: ми чуємо лише те, з чим згодні

«Через алгоритм у Twitter (X) чи TikTok ви отримуєте стрічку, яка лише підтверджує ваші погляди. Ви перестаєте бачити альтернативу — і це радикалізує»,
— Єлла Архан.

Такий цифровий феномен має назву кімната відлуння (echo chamber): замкнене середовище, де кожен новий пост лише підсилює вже наявну думку. У такому середовищі:

• будь-яка новина сприймається як «зрада» або «змова»,
• відсутня критична перевірка фактів,
• виникає ефект спільного гніву — і потреба «щось робити».

Фейк як тригер насильства

«Ми бачили, як фейкова новина стала рушієм заворушень у Southport. Це вже не теорія, а реальна шкода», — Архан.

Соцмережі не просто поширюють фейки — вони дають їм емоційний імпульс, змушують діяти. Людина не перевіряє джерело, вона відчуває — і виходить на вулицю.
Цей механізм — найнебезпечніший для страхового ринку, бо:

• він не прогнозується історичними даними,
• не прив’язаний до політичної ідеології,
• його запускає не держава, а мобільний телефон.

Ефект «безперервного підпалювання»

«Коли з’являється полум’я — соцмережі лише підсилюють його. Вони стають бензином для вогню протесту», — каже Архан.

Раніше протест мав ритм: початок — кульмінація — згасання.
Тепер, завдяки безперервним live-трансляціям, геоміткам, історіям у Telegram — протестна енергія не вичерпується, а підтримується «інформаційним теплом».

Це призводить до:

• довшої тривалості заворушень,
• більших збитків,
• вищої складності врегулювання,
• стресової ситуації для страховика, що має оцінювати ситуацію в реальному часі.

Відео як інструмент об’єктивності — і як інструмент ескалації

Парадокс: ті самі відео, які страхувальник або слідчі можуть використати для оцінки подій —
одночасно підживлюють емоції і збурюють нову хвилю протесту.

«Я бачив відео, де палає будівля, яку ми страхуємо. Це допомагає оцінити збитки. Але ці ж кадри викликали нові заклики до дій у соцмережах», — Архан.

Соцмережі стали новим полем бою: одночасно джерелом даних і фактором ризику.

4. Молодь, популізм і фрустрація

Чому сьогодні Шариков має смартфон, але так само хоче «отнять і поделить»

«Протест завжди народжується з образи. Але сьогодні ці образи формуються не у профспілках чи газетах — а в TikTok, YouTube і Telegram», — каже Єлла Архан.

Найбільший ризик SRCC нині — не в ідеології, а у фрустрації покоління, яке:

• має доступ до інформації,
• не має доступу до житла, освіти, соціальних ліфтів.

Це міленіали й покоління Z. У звіті Bennett Institute, Кембридж вказано: 41% молоді у Західній Європі симпатизують популістським або авторитарним формам влади, які обіцяють «справедливість», «рівність» і «швидкі рішення».

Ліва риторика: стара отрута в новому пакуванні

Соціалізм повертається не як ідеологія, а як «красива обіцянка». Без історичного досвіду, молодь у Чилі, Перу чи Франції повторює тези, які в Україні викликали голод, репресії і страх.

«Як повернути молодь від лівих ідей, комунізму і соціалізму, якщо це виглядає красиво?»
— запитав один зі студентів у Hillsdale College під час виступу Еріка Прінса.

Це не риторичне питання. Бо новий Шариков — це не п’яний «пролетарій», а програміст із Twitter,
який цитує Маркса поверхнево, але голосно.

Вони не читали “Собаче серце”. Вони не знають, хто такий Каутський. І коли їм дати цю книжку, вони, як Шариков, скажуть: “Да чё тут думать, отнять и поделить”», — пам'ятайте фрагмент цього фільму

Соцмережі + популізм + молодь = формула ризику

Усі кейси SRCC, що ми аналізували:

• Чилі — молода аудиторія, мобілізована TikTok;
• Перу — молоді лідери локальних громад;
• Франція/Нова Каледонія — студентські рухи проти рішень метрополії.

«Сьогоднішні вибухи протесту народжуються в тих, хто не жив у репресіях, але має смартфон і відчуття, що “їх пограбували”»

Висновок:

Ідеї Шарикова не зникли.
Вони стали хештегом.
Вони стали роликом у Reels.
Вони стали причиною €2 млрд страхових збитків.

5. Ризики SRCC: андеррайтинг, ESG і точковий підхід

Кожна шахта, кожен магазин, кожна громада — окрема історія

«Ми більше не можемо підходити до SRCC як до “фону”. Це не частина тероризму. Це окремий, складний ризик, що вимагає індивідуального погляду», — Єлла Архан.

На ринку страхування все ще залишаються компанії, які включають SRCC як “опцію” до загального поліса політичного насильства (PV). Але, як показує досвід Arch Insurance International:

• SRCC має власну логіку розвитку;
• власні тригери (соцмережі, локальні конфлікти, нерівність);
• і часто відбувається поза контекстом політичного терору.

ESG як страховий інструмент

«Коли ми бачимо компанію, що будує школи, свердловини чи бере на роботу місцевих — ми знаємо: протест у цьому регіоні менш імовірний», — Архан.

ESG (Environmental, Social, Governance) — це не про greenwashing. Це про реальну інтеграцію бізнесу в соціальний ландшафт.

В Arch Insurance відзначають, що:

• компанії з низьким рівнем взаємодії з місцевими громадами — частіше стають мішенню;
• страхувальники, які можуть пояснити, що вони дали громаді — отримують кращі умови;
• ESG — не модна річ, а фактор ризику, який можна виміряти і врахувати.

Приклад: Перу — одна шахта, два сценарії

«Ми страхували копальню на півдні Перу — там були проблеми. А за 200 км інша копальня, з тієї ж галузі — і тиша. Виявилось: одна інвестувала в місцеву інфраструктуру, інша — ні»

У цьому прикладі локація, суть бізнесу й ризик виглядали однаково. Але ключова різниця була в одному: як компанія взаємодіяла з людьми навколо.

Urban vs Rural: де справжній ризик?

Часто страхові портфелі концентруються на міських ризиках:

• торгові центри,
• офіси на головних площах,
• об’єкти поруч із адмінбудівлями.

«Якщо об'єкт стоїть біля головної площі — він має вищий ризик за умов заворушень. Це як blast zone у терористичному страхуванні», — зазначає Архан.

Але реальність показує, що:

• протести у провінції можуть бути не менш руйнівними,
• логістичні об’єкти (наприклад, техніка в лісозаготівлі Чилі) теж мають високий ризик через блокади доріг чи підпали.

«Ми отримали величезний збиток у Чилі не в Сантьяго, а в південних лісових регіонах, де спалили дорогі машини для вирубки. І ці протести не мали ідеології — просто накопичений гнів»

Підсумок:

1. Андеррайтинг SRCC не може бути шаблонним — потрібна локальна експертиза.
2. ESG має страхову цінність — це знижувач ризику, а не “мода”.
3. Інфраструктура, що стоїть “на лінії протесту” — найбільш вразлива.
4. Моделювання SRCC подібне до blast zone-аналітики в тероризмі:
   потрібні heat maps, аналіз руху натовпів, choke-points.

6. Sigma 2/2025: наукові підтвердження причинно-наслідкового ланцюга

Swiss Re попереджає: ризик політичного насильства стає фрагментованим і неконтрольованим

У дослідженні Sigma 2/2025, опублікованому швейцарською перестраховою групою Swiss Re, SRCC (strikes, riots, civil commotion) виведено на один рівень із тероризмом, війною і кіберризиками.

Головна теза:

«Політичне насильство дедалі більше набуває фрагментованої форми з непередбачуваними тригерами — від зростання цін і популізму до онлайн-дезінформації» — Sigma 2/2025, стор. 18.

Що таке «фрагментація ризику»?

У термінах андеррайтингу фрагментація означає:

• відсутність одного центру загрози (як у випадку з війною чи терактом),
• велику кількість локальних, дрібних тригерів, які виникають незалежно,
• одночасну появу протестів у різних частинах країни або світу без централізованого керування.

«Це не Французька революція з Робесп’єром. Це TikTok, де один хештег запускає хвилю в різних містах і країнах»

 Аналітика Sigma: приклади

Чилі — протест через 4% на метро → $3 млрд збитків
Нова Каледонія — зміна виборчого закону → €2 млрд страхових втрат
Перу — відсутність взаємодії з громадою → знищення гірничого обладнання
США — локальні бунти (BLM, капітолій) без лідерства → пошкодження майна в сотнях міст

Sigma констатує:

• Зростання частоти SRCC-інцидентів у країнах із високим рівнем урбанізації, цифровізації та нерівності
• Недостатнє врахування нових форм радикалізації в соцмережах
• Високий рівень недооцінки ризику у страхових моделях, заснованих на минулому досвіді

Що це означає для страхового ринку?

✅  Потрібно перейти від «пасивного включення SRCC у поліс» до активного моделювання ризику.

✅  SRCC має бути предметом окремої перестрахової програми, з чітко верифікованими зонами ризику (blast zones, heat maps).

✅  Важливо враховувати не лише економічні, а й соціокультурні тригери: популізм, фейкові кампанії, дискредитацію державних інституцій.

Sigma як тривожний дзвінок для України

Україна — країна:

• з високим рівнем соціальної нерівності,
• у стані війни,
• із вільним доступом до соцмереж,
• з фрагментованим політичним полем,
• і відсутністю державного механізму страхування SRCC-наслідків.

«Ваша країна має всі елементи для виникнення непередбачуваних, фрагментованих SRCC-інцидентів. Якщо не впровадити перестрахову модель — втрати будуть не питанням “чи”, а “коли”», — попереджає один із авторів Sigma.

Примітка щодо України: протест із картонками — це теж сигнал

Останні події, коли українська молодь вийшла на протест із картонними плакатами, показали, що:

• навіть у умовах повномасштабної війни,
• навіть на тлі фрустрації, втрат і розчарування,
• українське суспільство залишається внутрішньо гідним і не дає протесту перейти у насильство.

Це — добрий знак для суспільства.
Але попередження для влади.

Адже раніше, у 2019–2020 роках, біля Офісу президента відбувалися акції, які могли перерости у масові безпорядки. Те, що цього разу все залишилось мирним — не свідчення «відсутності загрози», а, навпаки, ознака того, що довіра ще існує, але тріщить.

Висновок для держави:

SRCC — це не лише про збитки. Це індикатор легітимності.
І якщо влада втратить зв’язок із суспільством — жодна перестрахова модель не зупинить втрат.

7. Культурна рамка: Шариков, якого вони не читали

Ідеї, що народжують гнів, коли забуто ціну тоталітаризму.

Сьогодні лівий популізм повертається не як ідеологія, а як емоційна відповідь на:

• безробіття,
• кредитну кабалу,
• відсутність житлових перспектив,
• безглузду корупцію.

І поки в Європі та Латинській Америці молодь читає TikTok, а не Оруелла, не Булгакова, не Солженіцина — вона починає вірити в ідеї, які ми вже пережили на власній шкірі.

Ціна забутої історії

Ми, хто бачив кінець СРСР, хто чув шепотом сказане слово «НКВД», хто знає, як виглядає планова економіка з порожніми полицями — ми маємо моральне зобов’язання пояснити. Популізм — це не романтика. Це вхід у нову диктатуру. Соціальна справедливість без економічної відповідальності — це знову Шариков. SRCC — не тільки страхова проблема. Це провал освіти, пам’яті та культури.

Шариков у TikTok

Сьогоднішній Шариков:

• говорить на камеру замість газетної колонки,
• збирає мільйони переглядів замість партзборів,
• виступає не в клубі заводу, а на YouTube.

Але суть та сама:

«Відняти і поділити» — без аналізу, без конструкції, без наслідків.

Сьогодні це просто гарний монтаж і популістський підпис: “Зробимо як у Франції”.

Мораль статті проста: 

Якщо влада не навчить, не пояснить і не відкриє перспективу — це зробить хтось інший.
І його ім’я буде Шариков. І він не читав, але вже хоче керувати.

8. Висновки для України: що мають зробити страхувальники й держава

Щоб хештег не став катастрофою

Україна стоїть на порозі ризиків SRCC, навіть не підозрюючи про їх масштаб. Ми маємо ті самі передумови, що й Чилі, Перу, Франція чи Нова Каледонія:

• цифровізоване суспільство,
• глибока нерівність,
• воєнний і післявоєнний стрес,
• молодь, яка не довіряє інституціям,
• влада, яка втрачає комунікацію,
• відсутність страхової та перестрахової моделі покриття масових заворушень.

A. SRCC має бути виокремлене в окрему страхову категорію

• Не плутати з тероризмом чи війною — у SRCC інша логіка, інша частота, інші тригери.
• Розробити окрему методику оцінки й тарифікації ризику з урахуванням соціальних факторів, heatmaps, ESG, місця розташування.

B. Створити державну або державно-приватну систему перестрахування SRCC

• Модель повинна передбачати залучення міжнародного перестрахування,
  але з первинною відповідальністю держави за соціальний ризик.
• Це дозволить зменшити вартість страхових продуктів для бізнесу — особливо в зонах підвищеної протестної активності.

C. Інтегрувати аналітичні моделі (heatmaps, blast zones, choke-points) в практику українських андеррайтерів

• Навчити ринок страхування не ігнорувати “м’які” фактори ризику — соціальні настрої, молодіжні рухи, протестну географію.
• Створити систему раннього попередження, яка дозволить не лише реагувати, а й запобігати.

D. Впровадити просвітницьку політику в суспільстві

• Зрозуміти: популізм — це частина SRCC-ризику. І боротьба з ним — не лише справа політиків, а й страховиків, освітян, аналітиків.
• Відновити культурну пам’ять: пояснити, чому ідеї Шарикова ведуть до катастрофи — не лише моральної, а й фінансової.

E. Звернути увагу влади: SRCC — це дзеркало легітимності

• Останній мирний протест молоді з картонками — це не загроза, а попередження.
• Якщо влада не почує — наступного разу це може бути вже не з картонками, а з втратами.

Підсумок: 

Страхування SRCC — це інструмент не лише компенсації збитків.
Це спосіб побачити — де в країні накопичується тиск, і коли він може вибухнути.

Якщо цей тиск не контролює держава — його змоделює TikTok.

Глосарій

Blast zone (зона вибуху)
Термін, запозичений зі страхування від тероризму. Означає площу навколо ймовірної цілі (наприклад, урядової будівлі, консульства чи банку), яка буде фізично уражена вибухом. У SRCC-страхуванні аналогом є місце концентрації протестів або заворушень, де знаходиться застраховане майно (магазин, офіс, склад).

Heatmap (теплова карта протестів)
Аналітичний інструмент, який відображає частоту або інтенсивність протестної активності у певних локаціях. Використовується для оцінки ймовірності того, що об’єкт буде зачеплений хвилею протесту. В SRCC страхуванні — це вже інструмент актуарного планування.

Choke-point (вузловий, вразливий пункт)
У логістиці — це місце, де проходить критична інфраструктура або масове скупчення людей (наприклад, міст, центральна вулиця, площа).
У контексті SRCC — це зона, де зупинка руху або блокування призводить до великих збитків або ризику поширення заворушень.

ESG — що це таке і чому це важливо для страхування? Ця абревіатура означає:

• E – Environmental: екологічні фактори (вплив компанії на довкілля, викиди, управління ресурсами),
• S – Social: соціальні аспекти (умови праці, взаємодія з громадами, права людини),
• G – Governance: корпоративне управління (прозорість, етика, антикорупційні механізми, структура управління).

Навіщо запроваджено ESG? Ідея ESG виникла у відповідь на:

• фінансові скандали (типу Enron, Lehman Brothers),
• екологічні катастрофи (BP, Shell, хімічні аварії),
• зростання соціального тиску на бізнес з боку інвесторів, держав, громад.

Мета ESG — оцінювати не лише прибутковість компанії, а й її довгострокову стійкість, репутацію та ризики для суспільства.

Де і як ESG враховується сьогодні?

1. У фінансовому секторі (включаючи страхування та перестрахування):
   • Інвестори (BlackRock, Allianz, Swiss Re) враховують ESG-профіль компанії перед ухваленням інвестрішень.
   • Страховики оцінюють, чи не провокує компанія протестів, конфліктів, судових позовів.
   • Перестраховики враховують ESG-фактори як знижувач ризику SRCC — компанія, яка інвестує в місцеву громаду, менше піддається нападам чи саботажу.
2. У міжнародній політиці та грантових програмах:
   • ЄС, ООН, Світовий банк — мають ESG-критерії як умову фінансування.
   • Уряди підтримують проєкти з високими ESG-індексами.
3. У публічній репутації бізнесу:
   • Компанії публікують ESG-звіти разом із фінансовою звітністю.
   • ESG-рейтинг впливає на вартість капіталу, страхової премії, репутацію.

Що це означає для SRCC-страхування?

Компанії з високим ESG-рейтингом мають менший ризик стати мішенню протестів. Наприклад:

• Компанія, яка будує школи, створює робочі місця, поважає громади — менше піддається протестам.
• Компанія, яка ігнорує місцевих мешканців, вивозить ресурси, порушує права працівників — ризикує отримати підпали, блокади, обструкції.

ESG — це не лише мораль, це вже інструмент страхового андеррайтингу.

Рекомендація для України:
– Включити ESG-фактори до анкет ризику SRCC при страхуванні інфраструктурних і гірничих проектів.
– Використовувати ESG-методику при публічному фінансуванні, державно-приватному партнерстві, місцевих ініціативах.

Для українського страхового ринку:
Ці поняття варто включити до внутрішніх методик оцінки SRCC-ризику. Вони дозволяють:

• прогнозувати втрати,
• аргументовано встановлювати франшизи,
• формувати умови для перестрахування.