Так выглядел советский офицер в день получения вещевого довольствия

Служба забезпечення переїзду та речового сервісу

1. Необхідність створення служби переїзду військовослужбовців

Сьогоднішня практика у ЗСУ — це спадок радянської армії, де процес переїзду повністю покладався на самого військовослужбовця. Після отримання призначення офіцер мав самотужки шукати транспорт, особисто вантажити речі, а на новому місці просити допомоги в нових колег, щоби підняти все на п’ятий поверх без ліфта. Такі ситуації повторювались десятиліттями.

Водночас у країнах НАТО (зокрема США) реалізуються спеціальні програми сервісного забезпечення переїзду — Permanent Change of Station (PCS). У 2024 році Міністерство оборони США створило Об’єднану оперативну групу PCS під керівництвом генерал-майора Ланса Кьортіса, яка взяла на себе:

• організацію професійного переїзду для військових і їхніх родин;

• пакування, транспортування, доставку домашнього майна;

• контроль за термінами, якістю послуги та компенсацію у разі порушень.

Суть реформи — військовий має виконувати свою місію, а не тягати речі.

2. Пропозиція для ЗСУ

У межах Концепції пропонується створення:

• Служби забезпечення переїзду військовослужбовців — структурного підрозділу при МОУ або Генштабі, відповідального за організацію та супровід процесу зміни місця служби;

• реєстру сертифікованих логістичних компаній, які можуть брати участь у тендерах на надання послуг переїзду (з гарантією відповідальності, дотримання термінів і конфіденційності);

• персонального кабінету військовослужбовця, де у разі зміни місця служби автоматично запускається логістична процедура.

Це також дозволить у майбутньому інтегрувати переїзди військових до єдиної цифрової системи управління персоналом (HRMIS).

3. Речовий сервіс — гідність, а не приниження

На сьогоднішній день офіцери ЗСУ, навіть у найвищих званнях, отримують речове забезпечення способом, що принижує гідність: власноруч переносять кілька пар взуття, одягу й спорядження у мішках, на очах у цивільних. У дорослій армії НАТО це неприйнятно.

Пропонується:

• створення служби доставки речового майна офіцерам і контрактникам за місцем служби;

• уніфікація речового пакета та електронне замовлення з видачею на складі частини або доставкою додому (як це працює, наприклад, у французькій армії та дипломатичних службах).

Можливі форми:

• укладення контрактів із «Новою поштою», «Мілітарі», «Укрпоштою-Кур'єр» або іншими операторами;

• створення військового логістичного сервісу останньої милі у складі тилових підрозділів.

4. Принципи

• Служба переїзду — не пільга, а частина військового сервісу;

• Речове забезпечення — не акт роздачі, а елемент офіцерської гідності;

• Переїзд і обмундирування — не справа побратимів і родичів, а завдання організованої армії.

Організація переїзду через логістичного оператора — звична практика для державних установ, бізнесу та міжнародних організацій. В армії вона має бути не винятком, а правилом.