Почитаем прессу

Размер текста
15.10.2016
Фото Shutterstock
Фото Shutterstock

Землі.net: хто виграв від продовження мораторію на продаж української землі

І як земельні питання розв’язують найближчі сусіди України.

Тема продовження мораторію на продаж сільгоспземель до початку 2018 року викликала бурю емоцій і обговорень серед учасників ринку, експертів, політиків і навіть представників шоу-бізнесу. При тому, що на відкритті земельного ринку наполягав МВФ, в Україні достатньо впливових персон, які не зацікавлені у введенні вільного продажу землі. Forbes розбирався, чи реально було б відкрити ринок землі цьогоріч і кому вигідно продовження мораторію ще на невизначений час.

Земельне питання

Епопея з мораторієм триває вже понад 20 років. Нагадаємо, вперше мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення було введено в Україні з 1 січня 2002 року – з набуттям чинності Земельного кодексу – як тимчасовий захід. Планувалося, що мораторій проіснує до 2005 року, але його потім не один раз пролонгували. Скасувати мораторій планували з прийняттям законів про ринок землі і про державний земельний кадастр. І якщо перший документ досі розробляють, то другий прийняли 2011 року, але набуття ним чинності перенесли на 1 січня 2013 року, як і термін скасування мораторію. Але вже за рік, у грудні 2012 року, набув чинності Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України», який продовжив мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2016 року.

Наприкінці березня минулого року президент України Петро Порошенко закликав політичні сили і громадськість обговорити питання формування ринку землі, бо скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення є однією із вимог ключового кредитора України – Міжнародного валютного фонду і прописане в коаліційній угоді. У 2016 році президент знову нагадав про необхідність вирішити питання землею. У результаті мораторій усе ж було продовжено. 7 жовтня Верховна Рада України прийняла 297-ма голосами за основу й загалом законопроект № 5123–1 про продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель до 1 січня 2018 року.

Експерти розділилися у своєму ставленні до подій. Одні вважають, що продовження мораторію не виправдане та призведе до ще більшої тінізації земельних відносин, інші нарікають, що скасування мораторію призведе до обезземелення селян і скупці паїв закордонними інвесторами та українськими олігархами.

Земельний банк у 1,4 млн га, приблизно $8 млрд надходжень до бюджету, зростання врожайності зернових 30% за рахунок підвищення ефективності агровиробництва – такими були прогнози аналітиків компанії IMF Group щодо перших кількох років після зняття мораторію на продаж землі.

На думку президента УКАБ Алекса Ліссітси, країна не готова до запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення всіх форм власності вже з 1 січня 2017 року. «Профільними асоціаціями, зокрема й асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу», були запропоновані дієві інструменти щодо пілотних проектів продажу земель державної власності вже наступного року. Адже саме державні землі і є основним об’єктом корупційних схем. З прийняттям законопроекту № 5123–1 тепер ніхто не розуміє, коли і хто має внести необхідні законопроекти щодо регулювання земельних відносин. Невизначеність відлякує інвесторів, так само як і корупція. Це означає, що припливу інвестицій наступного року знову не буде», – сказав Ліссітса в коментарі Forbes.

Його думку підтримує і Володимир Панченко, економіст, директор Інституту Олександра Поля, який вважає, що мораторій необхідно продовжувати, але тільки в умовах оголошеної підготовки концепції відкритого ринку землі. Наприклад, французької моделі, умови якої досить жорсткі щодо кваліфікації покупця.

Мова йде не про національність і громадянство, а його кваліфікацію, наявність коштів, щоб вести агробізнес і ще декілька складників, пов’язаних зі ставленням громади до цього покупця. «Створити земельний банк, який можна буде продати в руки людям, котрі зможуть його обробляти, а не спекулювати на ньому. Також важливою умовою є створення й розвиток корпоративів і загалом зміна ставлення до того, як господарства мають продавати свою продукцію, зокрема й на експорт», – підкреслює експерт.

Кому вигідно?

Думки про те, кому насправді вигідне продовження мораторію, у захисників і противників мораторію як явища також розділилися. Одні вважають, що це на руку політикам-популістам, другі кажуть про фінансових спекулянтів, треті звинувачують великих латифундистів – мовляв, коли відкриють ринок землі, вартість гектара значно зросте, а їм це не по кишені. Наприклад, гектар землі в селян можна орендувати за 300–400 грн на рік. А якщо мораторій скасують, то ставки можуть зрости в рази.

На думку керівника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, вигоду від продовження мораторію отримають закредитовані агрокомпанії, які не зможуть знайти кошти для купівлі землі. «І чиновники, які поки не розібралися, як можна «заробити» на цьому», – зазначив він.

Землі.net: хто виграв від продовження мораторію на продаж української землі

Джерело: дослідження асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», «Агрохолдинги України 2016»

Партнер, адвокат, виконавчий директор компанії «Аграрний юридичний клуб» Олександр Сидоренко вважає, що продовження мораторію вигідне «саме політикам, які використовують цей майданчик для особистого піару». «Ні державі, ні легальному бізнесу, ні власникам земельних ділянок така тимчасова заборона не обіцяє жодного зиску», – підкреслив експерт. За його словами, держава не отримує кошти від обороту земель с /г призначення, бізнес не може акумулювати «безпроблемний» земельний банк, власники земельних ділянок не мають змоги, у тому числі, відчужувати їх, або використовувати в інший спосіб – наприклад, як захід забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань (застава). «Водночас не варто забувати, що необхідно вести мову не тільки про зняття мораторію, але і про прийняття Закону «Про консолідацію земель сільськогосподарського призначення», – нагадує Сидоренко.

Його колега – адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери» Іван Божко вважає, що «оскільки в емфітевзис передають земельні ділянки, що, як правило, попередньо виділяються окремим громадянам для ведення особистого селянського та фермерського господарства, то наживаються на всіх цих схемах фактично окремі елементи корупційних схем, зокрема, ті, від яких залежить розробка й погодження документації щодо землеустрою та землевідведення, а також отримання інших дозволів і погоджень».

Землі.net: хто виграв від продовження мораторію на продаж української землі

Джерело: дослідження асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», «Агрохолдинги України 2016»

До того ж, дуже багато чиновників наживалися на оформленні договорів оренди та їх продовженні. Так, за словами голови підкомітету з питань земельних відносин Аграрного комітету ВРУ Олега Кулініча, ставки хабарів сягали $200–400/гектар за продовження терміну дії договорів оренди залежно від області, від привабливості землі тощо. «Як правило, чим більший ти дав хабар, тим на довший термін договір оренди ти уклав (наприклад, на 35 років) і з меншою ставкою орендної плати. Якщо в середньому щодо паїв у певному регіоні плата становить 7% від нормативної грошової оцінки, то за хабар – 3%. У результаті бюджет недоотримує кошти, сільські ради не впливають на рішення, а заробляють на цьому чиновники», – зазначив він в інтерв’ю «Агропорталу».

Зі свого боку Володимир Панченко вважає, що продовження мораторію вигідне тим, хто є ініціаторами швидкого й беззастережного продажу землі. «Це просто-напросто фінансові спекулянти або їхні представники в Україні, завдання яких – купити землю дешевше й потім удвічі більше продати. Навіть наші українські латифундисти не мають на сьогодні ні капіталу, щоб викупити всі землі, які сьогодні в них в оренді, ні капіталу, щоб далі розвивати земельний банк», – підкреслив експерт.

Представники найбільших агрохолдингів також виступили на свій захист. Як зазначив Юрій Косюк, голова правління «Миронівського хлібопродукту», у коментарі порталу latifundist, «було б правильніше відкривати земельний ринок для України загалом, хоч таке рішення й було б затратним для нас. У такому разі, людей би перестали обманювати, вони б отримали гроші за продаж своєї власності». Олексій Вадатурський, генеральний директор і основний власник компанії «НІБУЛОН», також висловився за те, щоб мораторій зняли. «Проте, якщо зараз зняти мораторій, то кількість знедолених людей збільшиться, вони де-факто ніде не зможуть довести, що є власниками тієї чи іншої земельної ділянки», – зазначив він.

Що далі?

Багато хто все-таки вірить у те, що рано чи пізно мораторій на продаж або інший спосіб відчуження земель сільськогосподарського призначення буде скасовано. Але найімовірніше це відбудеться тільки після президентських виборів 2019 року. «Зараз немає державної волі для прийняття такого політично непопулярного рішення. Навряд чи політики перед парламентськими і президентськими виборами захочуть ризикувати своїми «рейтингами» й кардинально змінювати наявний стан справ», – зазначив Олександр Сидоренко.

Насправді українським політикам не потрібно придумувати велосипед, щоб ефективно передати землю в приватні руки. У багатьох країнах ринок землі вже давно працює – достатньо проаналізувати і вибрати найбільш вдалу для України модель.

Досвід сусідів*

Грузія

Час проведення реформи: 1992–1999 роки

Регламентувальні документи і відомства: закон «Про держвласність».

Ефективність реформи: понад 930 000 га земель приватизовано, державою створено адекватні механізми для реєстрації власності й користування наділами, а також формальні передумови для роботи ринку землі.

Особливості використання земель у Грузії:

  • продаж здійснюється за домовленістю, договором купівлі-продажу або за допомогою аукціону;
  • рілля, яка перебуває в держвласності, віддана в довгострокову оренду на 49 років за вартістю земельного податку;
  • проста процедура реєстрації земель – подається в місцеві органи самоврядування заява, свідоцтво про приватизацію земель та план земельної ділянки;
  • встановлена мінімальна ціна продажу землі $40 за 1 га (середня вартість 1 га становить $400–700);
  • обмежень щодо площі продаваних земель немає;
  • право володіння землею іноземцями обговорюється, зараз нерезиденти можуть тільки успадкувати ділянку або отримати разом із купленим будинком.

Процес передання прав власності врегульовано добре, зловживання мінімізовані. Реформа сприяє розвитку фермерства. Через вигідні умови оренди, нерівномірний попит на землю ринок перебуває на стадії розвитку.

Латвія

Особливості використання земель у Латвії:

  • купувати та продавати землі можуть громадяни Латвії, держава, підприємства з латвійською реєстрацією, тобто іноземці (ними за останні роки викуплено приблизно 16 000 га), релігійні організації, зареєстровані в країні до літа 1940 року;
  • усі операції передання прав на землю погоджуються з місцевими реєстраційними органами і фіксуються в земкадастрі;
  • обмежень щодо розміру продаваних земель немає;
  • ціна на ділянку не може бути нижчою за її кадастрову оцінку, середня ціна 1 га землі коливається від 800 до 2000 євро.

Незважаючи на те що Латвія не є аграрною державою, ринок землі тут ефективно функціонує. При цьому з 25 найбільших компаній-латифундистів латвійцям належить тільки 10. Найбільший землевласник у країні – шведська компанія BergvikSkog, їй належить приблизно 60 000 га.

Польща

Час проведення реформи: 1990–2004 роки

Ефективність реформи: ринок функціонує і є інвестиційно привабливим. У середньому щорічно купують і продають 300–400 тис. га сільгоспугідь. Ціни на землю сягають $1500 за га.

Принципи використання земель у Польщі:

  • держземлі площею до 500 га продаються через Агентство сільгоспнерухомості;
  • більшість договорів реєструються для покупок не більш ніж 100 га;
  • діє мораторій на продаж землі іноземцям;
  • оренда не поширена (приблизно 2% фермерів працюють на орендованих площах), оскільки діє податок на землю;
  • приватний фермер має володіти або орендувати не більш ніж 300 га угідь, мати профільну освіту й керувати фермою особисто.

Ринок активно й ефективно працює. Це сприяє розвитку фермерства в країні – вже зараз приблизно 2 млн га обробляють приватники, у власності яких від 100 до 400 га землі.

* Аналіз проведено дослідним центром Сase-Ukraine

Віталій Кравченко

Источник: Forbes.net.ua
Всё по теме: Земля
 

Обзор DEDALINFO