Страховой брокер

Размер текста
05.06.2009

Костянтин Лишенюк: “Страхування не пробачає дилетантства”

— Костянтине, не шкодуєте про свій вибір: проживши в Києві понад десятиліття, маючи цікаву та перспективну роботу в провідному університеті, повернутися у 1995 році до Рівного та зайнялися з тих пір суто страхуванням?

— Так, у навчанні я ніколи не пас задніх. Наукова кар’єра також розвивалася успішно — десятки оригінальних наукових праць у наукових журналах Радянського Союзу, Європи та США; доповіді на міжнародних конференціях; швидкий захист кандидатської дисертації; один із наймолодших у Київському університеті старший науковий співробітник отримував пропозиції або іти в докторантуру, або переїхати працювати за кордон… Не судилось, але успіхи в новій сфері (страхуванні) — дуже гарна компенсація. Звичайно, самі по собі дипломи, грамоти, свідоцтва, крім прикраси кабінету, нічим нікому допомогти не в змозі. А от досвід, навички, знання, вміння збирати та аналізувати інформацію, концентрувати увагу на головному, синтезувати нові рішення — все це дуже потрібно для успішної роботи на ниві страхування. А щодо повернення до столиці, то відомий принцип: піти, щоб повернутися, якого ніхто ще не забороняв, уже зараз не менше половини проектів ми реалізовуємо саме в Києві.

— Які ж тоді складові вашого успіху?

— Не раз переконувався у справедливості думки про те, що доля людини — це перш за все віддзеркалення її характеру. Насправді чогось серйозного добивалися “не ті, хто не падав, а лише ті, хто завжди піднімався” (старий Конфуцій, як завжди, правий).

— А чому саме ви очолюєте страхового брокера, чим брокер відрізняється від звичних нам страхових агентів?

— Страхові брокери та страхові агенти — це дві великі різниці. Головне, що вони знаходяться, образно кажучи, по різні сторони барикади, представляють інтереси протилежних учасників договору страхування: агенти — страхової компанії, брокери — її клієнтів (страхувальників). Це і є корінною відмінністю, з якої випливають усі інші.

Страховий брокер вирішує три основні завдання: по-перше, ризик-менеджменту (визначає разом зі своїм партнером, що, як і від яких ризиків варто страхувати); по-друге, страхового аудиту (готує договір страхування, конкурсним шляхом визначає страховика, формує істотні умови страхового захисту, аналізує текст договору, “розміновує” його підводні камені тощо); і по-третє, це, впевнений, найголовніше — врегульовує страхові випадки (від повідомлення страховику, збору всіх необхідних документів — до отримання страхової виплати своєчасно та в повному обсязі). Словом, страховий брокер — це ваш комплексний страховий адвокат.

— До речі, що означає в назві страхового брокера (“Альянс Іншуеренс”) останнє слово? Якщо я не помиляюсь, це транскрипція англійського слова “insurance”, що означає українською “страхування”?

— Абсолютно правильно, ви, напевне, непогано знаєте англійську. Раз пішла мова про терміни, то хочу звернути увагу на наступне. Слово “страхование”, яке історично з’явилося близько півтора століття тому в російській мові і переселилося до української, є дуже невдалим як визначальний термін. Справді, вибачте, за деяку вільність, але англійський термін “insurance” можна перекласти як запорука впевненості (адже його корінь “sure” означає “впевненість”). Аналогічно у німецькій мові термін страхування звучить так — “Versicherung”, тобто як “передбезпека” (корінь слова “die Sicherung” перекладається як “безпека”). У Польщі зміст страхування зрозумілий взагалі без перекладу — тут говорять чітко та ясно — “убезпечення”. Мова народу віддзеркалює його душу. Нам необхідно, переймаючись майбутнім, не тільки страшитися різних негараздів. Головне — нам потрібно бути впевненими у своєму захисті; вибудувати систему безпеки свого життя, майна, бізнесу; убезпечити вже сьогодні своє благополуччя та благополуччя своїх близьких у майбутньому. І саме для вирішення цих завдань людство винайшло та успішно використовує дієвий суспільний інститут страхування.

— Які із страхових випадків запам’яталися вам найбільше?

— Так, цікавий був досвід страхування фінансових ризиків при товарному кредитуванні групи компаній “Нестле” (ТМ “Світоч”, “Торчин”), кожен рік було по одному-два випадки, за матеріалами яких можна було писати дисертацію щодо суб’єктивних та об’єктивних ризиків банкрутства дистрибутивних компаній. Нещодавно я добився врегулювання одного відносно невеликого за сумою виплати, але у страховому розумінні екзотичного випадку, який, як правило, не визнається страховим у більшості договорах страхування. Ми отримали компенсацію за витрати на заміну замків автомобіля Audi Q7 (ключі від авто були втрачені власником при з’ясованих до кінця обставинах). Цікаво, що навіть сама дуже поважна та досвідчена страхова компанія не була готова до такого трактування нами реалізованого в оригінальному договорі покриття “all risks” (страхування за принципом “від усіх ризиків” або непоіменованих ризиків). Із справ, які зараз, образно кажучи, знаходяться на моєму робочому столі, виділю дві. Перша — це пожежа на складі однієї з рівненських фірм у Києві; сума страхової виплати перевищує два мільйони гривень, перші п’ятсот тисяч ми вже отримали, другу частину чекаємо, і не просто чекаємо, а прискорюємо процес — подали вже з партнером до суду. До речі, щось я не чув, щоб страхові агенти судилися проти своєї компанії, а брокер — запросто. Другий випадок — аварія, яка сталася в травні цього року за участю забезпеченого через брокера унікального автомобіля BMW M5. Висновок експертів — конструктивна загибель, виплата власнику — близько 500 000 гривень, автомобіль буде проданий покупцеві, який запропонує найвищу ціну. Користуючись нагодою, запрошуємо зацікавлених.

— Звернула увагу, що ви не використовуєте слово “клієнт”, тільки “партнер”?

— При слові “клієнт” відчуваю дисонанс, ми такий термін дуже не любимо, нам приємніше народжене в морському страхуванні — “партнер”. Справді, коли людина будить тебе вночі в неділю, та ще й у святкову, у справі, завжди невідкладній — якось “клієнт” на розум не приходить. А партнеру треба допомагати завжди, в будь-який час і не завжди з застрахованого приводу. З багатьма із наших партнерів ми знайомі десятиліття, за цей час не один пуд солі з’їли, так що клієнтами їх називати — не поважати себе.

— Яким чином кризові явища позначились на страховому ринку?

— Якщо коротко і зрозуміло, то ситуація у дуже багатьох страхових компаній — катастрофічна. І це не перебільшення. Фактично технічний дефолт уже наступив у близько сотні страховиків. Виконання зобов’язань за договорами страхування від них сьогодні пересічному клієнту добитися практично неможливо. Нам, як брокерам, легше — у список наших стратегічних партнерів (акредитованих при брокері страхових компаній) потрапити було завжди складно. Тому відмов у виплатах наші клієнти поки що не отримують. Наразі у нас вперше за багаторічну практику з’явився і “чорний” список компаній, з якими за будь-яких обставин у жодні відносини ми не вступаємо. Гучних банкрутств чекати залишилося недовго. Як і чому виникла така ситуація, які перспективи та прогнози розвитку подій, до чого готуватися та як вберегтися, зберегти свої інтереси — про це будемо говорити в рамках рубрики “Азбука страхування”, що була нещодавно відновлена на шпальтах “Рівненської газети”.

— І все ж, які практичні поради ви дасте нашим читачам при виборі страхової компанії?

— З основної тріади питань, які обов’язково постають при будь-якій покупці (що? за скільки? у кого?) в частині страхування наразі залишається найважливішою, можливо, навіть єдино актуальною відповідь на останнє питання. Зверніть пильну увагу на свого потенційного страховика. По можливості зберіть максимально повну інформацію про його становище на ринку, фінансовий стан, подумайте, які його загрози та шанси взагалі утриматися на ринку. Фокус уваги: розмір (великі, середні, дрібні компанії); позиціонування (ринкові, банківські, кептивні, схемотехніки і т.п.); акціонери (склад, походження, бренд). Особливу увагу звертайте на структуру портфеля страхової компанії — мотора в ньому має бути менше п’ятдесяти відсотків. При страхуванні заставного майна я також не став би сліпо покладатися на нав’язливі пропозиції банків, хоча б тому, що при акредитації страхових компаній вони керуються не тільки їх надійністю, фінансовою стійкістю і лояльністю до клієнтів, а й перспективами своїх прямих і непрямих заробітків на страхуванні (депозити, комісії тощо). А ще краще — довірте цю роботу тим, хто це робить кожен день багато років.

Галина ЦІКАВА

Всё по теме: Страховые брокеры
 

Обзор DEDALINFO