Катерина Рожкова: спадщина страхового глухого кута

Скільки ще ми будемо мовчки ковтати приниження?

Два з половиною роки страхову галузь послідовно відтискали на узбіччя, позбавляли голосу, підмінювали професійне регулювання адміністративним тиском. Нас змусили боятися власної думки, погоджуватися з будь-якими рішеннями, навіть коли вони шкодили ринку. Ми перетворилися на статистів, а не гравців. І настав час це змінити.

Відставка першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової — не привід для дипломатичних реверансів. Це момент назвати речі своїми іменами, як ми робили в наших публікаціях і раніше.

Під її керівництвом небанківський сектор, зокрема страхування, був фактично позбавлений свого голосу. Кадрова політика Рожкової системно витіснила професіоналів страхової галузі з департаментів НБУ. На їхнє місце прийшли банкіри та люди, далекі від страхування.

Показовий приклад — керівник департаменту небанківського сектору. Це навіть не банкір, а юрист, який пройшов школу в банках і ніколи не працював у страховому бізнесі. Він не знає навіть основ страхової справи, але отримав повноваження визначати правила для галузі зі своєю складною логікою, інструментами і міжнародними стандартами.

У підсумку, замість професійного діалогу ринок отримав адміністративний тиск і регуляцію «під кальку» з банківських методик — без розуміння страхових ризиків, моделей перестрахування чи потреб клієнтів.

Банківське домінування над страхуванням проявилося у двох площинах:

• У повсякденній роботі — коли регулятор поводився як наглядач, а не партнер, вдаючись до адміністративного тиску та перевірок як методу «виховання» ринку.

• У законодавчій сфері — коли просувалися ініціативи, що ігнорують потреби страховиків, блокують інновації та фактично зупиняють розвиток ключових сегментів, включно зі страхуванням воєнних ризиків.

Особливо показовими стали два законопроєкти, які активно лобіювалися під час її перебування на посаді:

1. Законопроєкт про страхування воєнних ризиків (№12372), який так і не був реалізований через ігнорування позиції професійної спільноти та небажання НБУ створювати державно-приватний механізм перестрахування. Як наслідок — жодна українська компанія не може повноцінно страхувати бізнес від бойових дій, а іноземні інвестори вимагають держгарантій.

2. Законопроєкт про збільшення повноважень НБУ (№49422), що передбачав право регулятора ухвалювати підзаконні акти без погодження з урядом та парламентом. Один з учасників ринку в соцмережах прямо написав: «Це був би закон про диктатуру на фінансовому ринку — без стримувань і противаг».

Публічні коментарі у Facebook після новини про відставку Рожкової були красномовні:

• «Нарешті. Може, з’явиться шанс на діалог»

• «Вона так закручувала гайки, що в ринку відібрали кисень»

• «Банкіри нас душили, бо дивилися на страхування як на дрібний додаток»

А статистика лише підтверджує ці слова. За даними самого НБУ, з початку 2023 по середину 2025 року регулятор наклав понад 295 млн грн штрафів на фінансові установи, з яких понад 70% — на небанківський сектор. Це рекордний обсяг санкцій, який свідчить про фіскальний, а не розвитковий підхід.

Ця політика загнала страхування в глухий кут. Ринок боявся висловлювати іншу думку, щоб не наразитися на санкції.

І це не лише особистий стиль керівництва Катерини Рожкової чи нинішнього топ-менеджменту НБУ. Це — віддзеркалення політики нинішньої влади, яка ставить піар вище за професіоналізм і системну роботу. Завдяки Володимиру Зеленському всі гілки влади копіюють цей стиль: гучні заяви, але мінімум результату.

Президент, порушивши Основний закон країни, фактично передав частину своїх повноважень невиборному чиновнику — керівнику свого офісу Андрію Єрмаку. Це спроєктувалося на методи управління і в НБУ, де прийняття рішень сконцентроване в руках вузького кола осіб, без прозорості і без реальної відповідальності.

У такій системі відставка Рожкової не гарантує змін. Піде Зеленський — країна залишиться під ручним управлінням Єрмака. Піде Єрмак — усе розвалиться. Бо система, побудована на особистих впливах, а не на інституційних правилах, завжди приречена на кризу.

Що далі? — Вимоги ринку до нового керівництва НБУ

1. Повернення професіоналів
   До департаментів, що регулюють небанківський сектор, мають повернутися фахівці, які знають страхову справу зсередини, а не лише за банківськими лекалами.

2. Розділення функцій
   Регулятор банківського та страхового секторів має мати різні методики, підходи та управлінські команди. Страхування не можна регулювати як монетарну політику.

3. Партнерський діалог
   Усі нормативні акти мають проходити публічне обговорення з ринком і незалежними експертами до їх ухвалення.

4. Відкликання небезпечних ініціатив
   Законопроєкти, що концентрують необмежені повноваження НБУ без контролю парламенту та уряду, повинні бути зняті з розгляду.

5. Розробка дієвої моделі воєнного страхування
   Необхідно створити державно-приватний механізм перестрахування воєнних ризиків, який дозволить захистити бізнес і залучити інвестиції під час війни.

Ми або прокинемося зараз, або прокидатися буде пізно.